Роман Світлани Талан « Оголений нерв» - сильний, болісний і пронизливий, зачіпає найглибші струни душі. В ньому є міцний дух письменниці. Книга відкриває нам події війни навесні 2014 року у місті Сєвєродонецьк Луганської області. Занурює у вир емоцій, змушуючи переживати разом із героями біль, страх, боротьбу за виживання. У головної героїні Насті найкраща дружня родина, чудові діти, вірні друзі… Здавалося б, усе таке міцне і непохитне, якби не клята ВІЙНА… Все перевертається догори дригом, наче відкрилася чорна безодня. Навіть найрідніші люди стають ворогами… Син Насті - патріот України, а донька - на боці ополченців. Вони по різні сторони барикад…. Автор майстерно передає стан душі героїні, яка змушена приймати важкі рішення, обирати. В образі Насті виступають всі жінки, які стикаються з війною і намагаються зберегти в собі людяність. У романі і біль, і зрада, і кохання, і ненависть… Але попри все, навіть на війні є місце доброті, співчуттю, розумінню. Книга змушує замислитися над цінностями в житті, переоцінити своє ставлення до того, що нас оточує. Вже після подій 2014 року багато хто змінив свої пріоритети, адже під час стресу і болю оголюються почуття. Скільки серед нас дітей своєї країни, які лише зараз, коли її хочуть відібрати, зрозуміли - наскільки вони люблять свою Батьківщину . Хто не знав Гімн України - вивчив його, хто не говорив українською мовою - вчить її, хто не тримав прапор в руках - підняв його, хто не мав вишиванки - придбав. Усе те, що раніше здавалося не таким вагомим, одразу стало рідним. Але, нажаль, залишилися й ті, хто так нічого і не зрозумів. Все чекають і шукають кращого життя… Книга розірвала душу. Вона про життя, вибір, патріотизм, про кохання, про те, як залишитись собою, коли війна забирає найдорожче - Батьківщину. І як найдорожче повернути. Рекомендую!