Відгук про книгу: Паперові серця

Книга італійської письменниці Елізи Пурічелі - Гуверри "Паперові серця" це дуже цікава історія про двох підлітків зі школи серед лісу, які знайомляться залишивши записку у бібліотечній книзі, стають друзями і вигадують собі логіни Ден та Уна адже справжні імена у школі заборонені. Цікава історія тим, що спершу Ден та Уна не довіряють одне одному, потім починають ділитися секретами та переживаннями, розповідати одне - одному про себе, свої пригоди, про своїх друзів та ворогів. І, нарешті, хвилюються одне за одного та стараються зробити усе можливе аби не забути одне одного. Уна мені сподобалася тим, що любить читати як і я і цінує дружбу, Ден тому, що теж цінує дружбу і є дуже веселим персонажем цієї книги. Та найбільше мені сподобався персонаж Араміс. Араміс - це друг Дена. Він таємничий та бунтарський, але має добре серце і доволі дружний. Саме це робить його цікавим. Закінчилася ця книга зустріччю Дена та Уни у реальному житті та листом друзів до Хорта з проханням розповісти всю правду про їхню школу та про те, що люди, які в ній працюють насправді не допомагають їм забути погані спогади, а проводять на них експеременти. Хто б міг подумати, що ця школа насправді погане місце? Рекомендую прочитати цю книгу усім, і малим і дорослим, а особливо тим чиє "паперове серце" гучно б'ється у ритм дружби та нових вражень... Ця книга, на мою думку, заслуговує 5/5 балів.