Відгук про книгу: Провалля

Знаєте, після «Провалля» Тамари Мацькової залишається таке дивне відчуття, ніби ти сам щойно вибрався з якогось вогкого підвалу. Це не просто черговий детектив на вечір, це реальне занурення в ірраціональне. Авторка дуже круто грає на контрастах: з одного боку - звичайне життя, а з іншого - та сама внутрішня прірва, яка є в кожному, але ми боїмося туди дивитися. Найбільше зачепило те, як прописана атмосфера. Вона настільки густа, що її можна буквально відчути на дотик. Мацькова не намагається розважити читача дешевими ефектами, вона натомість повільно препарує страхи своїх героїв. Ти бачиш, як їхні минулі помилки та задавлені травми починають вилазити назовні, і розумієш: провалля - це не десь там у горах, воно всередині нас. Мова роману дуже жива, без зайвого пафосу, але з такою кількістю психологічних нюансів, що іноді доводиться зупинятися і просто «перетравлювати» прочитане. Це важка, але водночас дуже чесна книга про те, що буває, коли ти занадто довго ігноруєш власну темряву. Фінал залишає більше запитань до самого себе, ніж відповідей про сюжет, і саме за це такі книги хочеться перечитувати.