У даній науковій праці розглянуто не лише обряди переходу, а й ставлення людей до них. Особисто мене цікавили речі, повʼязані з родильною обрядовістю, ставлення до вагітної жінки, новонароджених, символіка одягу в українців. З активним використанням прикладів з фольклору і унікальними світлинами авторка подає глибокий зріз з життя традиційної української родини минулого, де дійовими персонажами є баба-повитуха, наділена магічними властивостями, покритка, новонароджені діти. Так, вагітній не можна дивитися на людину із вадами та не можна сваритися. Немовляті не вишивають сорочку. До року не можна стригти нігтів і волосся, а одяг для немовляти робили зі старого. Для швидшого завершення пологів баба-повитуха мала зняти з себе пояс. Одним словом, кожна річ наділена магією, а сама книги є ніби посібником для розуміння змісту цих речей.