Відгук про книгу: Там, де вітер

Є книжки, які читаєш і забуваєш, а є ті, що залишають слід. "Там, де вітер" – з таких. Коли взяв цю книжку, не очікував такого удару. Думав – чергова історія про складне дитинство, виявилося набагато більше. Маркіян потрапляє в дитбудинок і тут починається справжнє пекло: не фізичне навіть – моральне. Коли система ламає тебе методично, день за днем. Коли довіра стає слабкістю, а мрія – розкішшю. Дашвар пише без прикрас. Жорстко, чесно, боляче. Читаєш і розумієш: таке діється насправді. Поруч. Зараз. Діти, яких система перемолює і викидає. Але найдивовижніше – серед цього болю є світло. Дружба Маркіяна з іншими хлопцями. Перша закоханість, мрії про море, про свободу, про те місце, де вітер здуває весь біль. Вітер у книжці – це не просто погода, це метафора очищення. Коли все зайве здувається, залишається тільки ти справжній - сильний, той, хто вижив. Після прочитання думаєш про власні проблеми і розумієш – вони такі дрібні порівняно з тим, через що проходять ці діти. Відчуваєш вдячність за звичайне дитинство, за батьків, за дім. "Там, де вітер" навчила мене цінувати і нагадала: є люди, яким потрібна не жалість, а віра в них, бо вони сильніші за нас усіх.