Відгук на книгу: Тіні забутих предків

Гуцульщина... Дивовижний колорит, чудова природа Карпат, неймовірний народ, самобутні звичаї та традиції, своєрідний діалект ... З цим куточком нашого рідного краю знайомить нас Михайло Коцюбинський у повісті "Тіні забутих предків". У творі майстерно поєднано реальність і містику, язичництво та християнство, кохання і зраду, болі і радощі, які переживали герої. Цікавий сюжет, дещо схожий до шекспірівського. Та доля Івана і Марічки для нас ближча, рідніша. Мене найбільше у творі вразили вірування гуцулів, їхні обряди, опис побуту й життя гірських мешканців. Читаючи книгу, ніби чуєш звук трембіти, мелодію коломийок, запах хвойного лісу та дзюркотіння вод Черемоша. І так хочеться поїхати в Карпати, походити плаєм, попробувати справжньої овечої вурди, потрембітати на всі гори-полонини.