Дуже важко читати книгу про війну під час війни.
Автор майстер слова. Вміє передавати атмосферу, і тим ще більше читач відчуває ту біль, ті страждання, які переживають молоді хлопці.
Пекло пекельне.
Серце просто розірване, душі нема.
Книга хоч і морально важка, але варта того, щоб її прочитав кожен.

Це одна з моїх улюблених книг.
Головний герой Григорій, будучи політичним в'язнем, під час етапування втікає з потяга в Тайзі.
Після довгих поневірянь потрапляє до однієї сім'ї , що займається тигроловством і не тільки.
Роман цікавий, багато невідомих історичних та географічних фактів. Цікаво описаний промисел, яким там люди займаються. Тримає в напрузі аж до перетину кордону Григорія і Наталки. Але душа не заспокоюється. Адже, що їх там чекає? Григорій же хоче знову повернутися в Україну, де його, молодого інженера, об'явили страшним злочинцем. І звідси все почалося.

Цей автобіографічний твір розбиває серце і ятрить душу. Це ж тільки подумати, що довелося пережити автору!
Багряний майстер слова, просто упиваєшся чтивом, хоч і таким емоційно важким. Автор розповідає як потрапив до в'язниці, про те, як люди самі придумували собі злочини, тільки щоб уже не катували... Про не людські умови утримання в'язнів, тортури та знущання. І це ж звичайні люди, які не вчинили нічого поганого. Багато хто з них не витримував.
Просто біль.
Така була тогочасна система.

Твір Івана Багряного "Тигролови" залишив у мені неймовірно глибокі враження, які досі не покидають мої думки. Ця книга — не просто історія про виживання, а справжня одіссея людської душі, що б’ється між природою та жорстокою реальністю життя.

Головний герой, Григорій Многогрішний, стає символом боротьби за свободу та гідність. Його шлях через небезпечні джунглі та зустріч з родиною тигроловів демонструють непереможний дух українців. Багряний майстерно передає атмосферу дикої природи, де кожна деталь надає читачеві відчуття безпосередньої участі у подіях.