Роман починається подіями за яких молода панна вихованка Олена кружляла у красивому танці на весіллі із чоловіком… Як родичі по-матері хотіли видати заміж молоду вихованку. Перше знайомство було з одним заробітчанином будівельником канадцем. Він приходив на залицяння. Але Олена не сприймала брутального канадця. Потім було знайомство з розумним Орестом Білинським… Який їй сподобався, товариство було приязне... Розмовляли про читання, і про улюблені книги. Розмовляли якось про Шевченка… Але, як виявилося, що мужицькою (українською) мовою вони не читають вдома.

…Та (людина), що справді любить відчуває те, що інші не можуть. Любов, що подарована Небесами вона довго терпить… Це можна так сказати про велику любов Марфи Яркової до Михайла. В неї сімейне життя було складне з чоловіком Карпом… А Марфа все життя таємно любила чоловіка своєї подруги Софії. Які разом збиралися сімейно вечорами пісень поспівати разом, чи поспілкуватися… А чоловік Марфи був не дуже зацікавлений у такому дозвіллі… Ці почуття ще тоді горіли між двома закоханими… Але чоловік Софії того не подавав вигляду… Михайло ховав свій погляд від всіх, очі долонями прикривав.

Цікава книга, дуже сподобалася! В книзі описуються захоплюючі події. Нещодавно закінчилася атомна війна, але патрульні бомбардувальники продовжують літати над містом. Уряд вирішив, що людей треба приборкати: вони не повинні багато думати, а лише працювати і веселитися. Людей поступово перетворюють у зомбі, вони ні про що не розмовляють між собою, не гуляють по вулицях, ненавидять своїх дітей. В моду входить дивитися телевізор (так звані «вітальні», де всі стіни є величезними телевізорами) і на величезній швидкості їздити по місту на реактивних машинах.