Рецензії та відгуки на книгу

«Сім смертей Евелін Гардкасл» — інтелектуальна гра, проклята симфонія, де кожна нота, кожен рух повторюється щодня, аби врешті-решт розкрити одну-єдину, смертельну таємницю. Стюарт Тертон запрошує нас у лабіринт, де минуле — це не історія, а жива пастка, з якої можна вибратися лише через свідомість інших. Головний герой, що змушений щоранку прокидатися в новому тілі, — це більше, ніж детектив. Це проклятий свідок, який є частиною злочину, що розслідує. Кожна його нова «маска» — від лікаря-алкоголіка до збентеженого аристократа — це новий погляд на трагедію, новий фрагмент пам'яті.

Це зашифроване послання з дитинства, яке й досі, через десятиліття, не втрачає своєї магії, а лише набуває нової сили. Історія цього твору сама по собі є унікальною. Він з’явився на світ у 1960-х роках, пережив епохи, бо його сутність — чиста і щира дитяча душа — непідвладна політиці та ідеологіям. У 1979 році світ офіційно визнав цю магію: Міжнародна рада з дитячої та юнацької книги (IBBY) внесла «Тореадорів...» до свого «золотого списку», підтвердивши, що щирість і справжній сміх не знають кордонів.

Це момент, коли завіса казки падає, а на сцену виходить реальність, набагато складніша, темніша і прекрасніша. Цей роман — рішучий крок від "довго і щасливо" до справжнього, вистражданого початку. Замість обіцяного раю, Фейра опиняється в золотій клітці Двору Весни, де повітря густе від невисловлених слів і приглушеного гніву. Її душа обсипається на порох, а її відносини перетворюються на в'язницю. Це історія про те, що іноді найбільша небезпека криється не в зовнішньому ворогу, а у відсутності свободи, яку ти сам дозволив собі втратити.