Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків в серпні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Звабливі речі
Це роман, де погоня за «красивими речами» — це пастка, а найстрашніша брехня — та, яку ми показуємо світу на екранах наших телефонів. Ніна Росс — відчайдушний хижак, що полює на заможних, щоб врятувати своє життя. Її мішень — Лейк Маккіннон, улюблениця Інтернету, чиє бездоганне існування здається неприступною фортецею. Але Браун віртуозно розкриває, що їхні долі — це два боки однієї медалі: обидві є заручницями своїх травм, обидві приховують глибокі рани. Сюжет розгортається у двох голосах, що змушує читача постійно сумніватися, хто жертва, а хто кат.
Крейдяна Людина
моторошний етюд про дитячу невинність, написаний крейдою на асфальті життя. Це оповідь про те, як нешкідлива гра може стати провідником у безодню, а тіні минулого — найстрашнішими хижаками. У 1986 році п'ятеро друзів у тихому містечку малюють крейдою на асфальті, передаючи один одному таємні послання. Ці чоловічки — їхні безмовні спільники, що ведуть їх у темряву, де дитяча забава перетворюється на колективний кошмар. Через тридцять років, коли дитинство стало лише спогадом, один такий малюнок повертається, ставши вісником смерті.
Алі та Ніно
Це трагічний епос про місток, збудований двома серцями над прірвою між Сходом і Заходом, який невблаганна ріка історії змила за лічені роки. У серці оповіді — два полюси: Алі, спадкоємець древніх традицій, що живе в пустелі, і Ніно, квітка з європейського саду. Їхнє кохання, що спалахнуло в мультикультурному Баку, є коротким, але яскравим вибухом, діалогом, що намагається зрозуміти чужий світ. Алі — це вогонь, а Ніно — вода. Їхня близькість — це дивовижний, але нестійкий баланс. Головний герой, що з'являється на сторінках, — це невидима і безжальна сила: історія.
Гра в брехню
«Гра в брехню» Рут Веа — це не просто детективний роман, а моторошна притча про те, як дитячі ігри можуть стати фатальними. Це крижаний гобелен, зітканий із брехні, вірності та фатальних спогадів, що вириваються назовні через роки мовчання. У серці роману — чотири подруги, Іза, Кейт, Фатс і Теа, чиє життя сплелося навколо спільної таємниці. Їхня дружба — це крихке скло, що тримається на пакті мовчання, укладеному в стінах старої школи.
Нуль днів
«Нуль днів» Рут Веа — це безжальне занурення в параною, де в одну мить життя обнуляється, а ти опиняєшся в епіцентрі смертельної гри. Це сучасна притча про невидимі ланцюги, що сковують нас у цифрову епоху. У серці цієї гонки — Джекі, фахівчиня з проникнення, що заробляє на життя, зламуючи найскладніші системи безпеки. Але одного дня вона повертається додому, щоб знайти не спокій, а власне життя, зруйноване вщент. Тепер її професійні навички стають її єдиним шансом на порятунок і водночас — головним доказом її провини. Вона стає мисливицею, що в одну мить перетворилася на здобич.
Ловець тіні
Донато Каррізі — майстер сутінків, і його роман «Ловець тіні» — це чергове, похмуре занурення в темну природу людської психіки. Це оповідь про жінку, яка полює не на людей, а на їхні найстрашніші віддзеркалення, на тіні, що ховаються в темних закутках душі. У центрі історії — Міла Васкес, мучениця свого дару. Її унікальна здатність бачити закономірності у безглузді кривавих злочинів — це її прокляття. Кожна справа — це спуск у вир, який вона знаходить не лише в інших, а й у собі. Вона провідник у пекло, що вже відчула на собі його холод.
Я – безодня
Це діалог із самотністю і крик душі, що вирвався з-за ширми повсякденності. Ця книга — маніфест про невидимих, які живуть поруч, але залишаються для нас фантомами, поки не стануть загрозою. У серці історії — три самотні планети, що обертаються навколо власного горя. «Прибиральник» — архітектор тиші, що живе у власному пеклі, будуючи свій світ із чужих відходів. Його шлях перетинається зі шляхом «Дівчинки з рожевим волоссям» — душі, що відчайдушно шукає любові, і «Мисливиці» — поліцейської, яка шукає не злочинця, а відлуння власного болю.
Кувала зозуля
Назва, що відсилає до птаха-паразита, ідеально відображає суть: у чужому блискучому гнізді з'явилося щось чуже, що розірвало тканину реальності і призвело до загибелі. У серці цієї історії — Корморан Страйк, чоловік, що сам є примарою: поранений ветеран, що змушений блукати лабіринтами Лондона без жодних перспектив. Його клієнт — брат загиблої супермоделі. Справа, що здавалася простим самогубством, перетворюється на деконструкцію публічного образу і занурення в болото брехні, що ховається за блискучим фасадом.
Голландський дім
медитативна притча про примари. Це книга-спогад, де будинок стає живим привидом, що переслідує і формує долі людей, і доводить, що справжній дім — це не стіни, а вага спільного минулого. У серці оповіді — брат і сестра, Денні і Мейв, яких вигнано з їхнього дивовижного будинку. Голландський дім є не просто фоном, а головним персонажем — він стоїть, як корабель, що затонув, але не зник. Його стіни, вікна і навіть сад є дзеркалами, що відображають втрачене дитинство, розбиті надії і глибокі рани. Головна вісь роману — це нерозривний зв'язок між братом і сестрою.
Діти казки
Це лукава притча про те, що відбувається з тими, хто виріс, але так і не зрозумів, що їхня «казочка» закінчилася. У центрі оповіді — Асієр і Хосеба, останні сліпі адепти, що віддано чекають нових наказів від своєї організації, яка вже оголосила про роззброєння. Вони — привиди ідеї, що блукають у французькому чистилищі, а їхнє життя перетворилося на безглуздий ритуал, сповнений пафосу і банальності. Арамбуру, як майстерний хірург, використовує гостру, гірку іронію, щоб розкрити гнійник ідеологічної пихи. Він показує, що ці «воїни» — лише діти, вигодовані фатальною байкою.