Діти казки

Це лукава притча про те, що відбувається з тими, хто виріс, але так і не зрозумів, що їхня «казочка» закінчилася. У центрі оповіді — Асієр і Хосеба, останні сліпі адепти, що віддано чекають нових наказів від своєї організації, яка вже оголосила про роззброєння. Вони — привиди ідеї, що блукають у французькому чистилищі, а їхнє життя перетворилося на безглуздий ритуал, сповнений пафосу і банальності. Арамбуру, як майстерний хірург, використовує гостру, гірку іронію, щоб розкрити гнійник ідеологічної пихи. Він показує, що ці «воїни» — лише діти, вигодовані фатальною байкою. Їхня боротьба за величний міф завершується боротьбою з побутовими проблемами, доводячи, що життя завжди переможе будь-яку догму. «Діти казки» — це сміливе і потужне художнє дослідження, що доводить, що найбільше зло може приховуватися не в зброї, а в сліпій вірі. Це книга, яка нагадує, що людське життя завжди переможе найвищу ідею, бо навіть у його банальності є більше сенсу, ніж у будь-якій кривавій казці.