Рецензії та відгуки на книгу

Дім у волошковому морі

У світі, де панує цинізм, ця історія є теплим пледом, що дарує нам віру в диво і надію на те, що справжній дім можна знайти там, де його зовсім не чекаєш. Це філософська притча, замаскована під фентезі. Лайнус Бейкер, — це людина-Правило. Він живе у світі, вибудованому з чітких ліній і квадратних кутів, де немає місця для хаосу, а тим більше — для магії. Він боїться світу так само, як світ боїться його. Але його відрядження на острів — це не просто інспекція. Це внутрішня подорож, що змушує його поглянути в очі власному страху і пізнати, що таке справжня людяність.

Середня: 3.5 (2 оцінок)

Опубліковано sveta Нд, 08/24/2025 - 08:32

#

Викрадач мого повітря

Головна героїня, Анна, — це жива тінь, що існує на периферії світу. Вона не говорить, а шепоче, не діє, а спостерігає. Її життя — це майстерня мовчання, де кожен подих є маленькою, але важливою перемогою. Зустріч з Джеком — це не зустріч двох людей, а холодний подих вітру між двома порожніми просторами. Він, здається, наповнює кімнату повітрям, але насправді, як і Анна, боїться справжньої, пронизливої тиші.У цьому крихкому світі сюжет стає другорядним. Іноді ця надмірна камерність змушує роман завмирати в часі, не даючи читачеві простору для подиху.

Середня: 4 (1 оцінок)

Опубліковано sveta Нд, 08/24/2025 - 08:19

#

Полум’яний бог

«Полум’яний бог» Ребекки Кван — реквием за загубленими душами, викарбуваний на попелі імперії. Це не щасливий кінець, а болісна правда про те, що війна ніколи не має переможців, а лише зранені душі. Книга не дає відповідей, а ставить лише одне, палаюче запитання: що залишиться від вогню, коли він згасне? Рін більше не дівчина. Вона — живе полум'я, що пожирає все на своєму шляху. Її шлях — це не шлях до перемоги, а падіння в безодню, де кожен крок є або зрадою, або жертвою. Кван не показує героїзм, а лише біль і безглуздість. Тут немає чорного і білого, лише відтінки крові та сірого попелу.

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Нд, 08/24/2025 - 00:40

#

Назвати цю книгу скандальною буде замало. У Російській імперії її називали «порнографічним романом». Звісно, в ті часи під порнографією розуміли незначне оголення тіла, яке зараз навіть не назвеш еротикою. Про Арцибашева, автора роману, писали негативні відгуки, обвинувачуючи його в організації «ліг вільного кохання» та сексуальній революції. У принципі це був час після революції 1905-1907 років, коли молодь вважала, що програла бій самодержавству, її охопила духовна криза, що проявилася в захопленні еротикою та епідемії самогубств. Піти з життя стало модним, звабити дівчину - нормальним.

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Нд, 08/24/2025 - 00:29

#

Учителька, художниця і піаністка. Марта, Ганна і Софія. Три сучасні жінки. Інтелектуалки, можна сказати, феміністки, дівчата, що хочуть вчитися і реалізувати себе. Вони доповнюють одна одну, являючи собою одне ціле. Дехто назвав би їх новими жінками. У даний момент вони живуть разом, бо житло є дорогим, однак невдовзі їхні долі розійдуться. Марта стане зразковою дружиною, Ганна - прибічницею вільного кохання, а Софія не зрадить музику і помре під звуки фортепіано, не маючи змоги чинити опір життєвим обставинам. Для Ольги Кобилянської жіноча тематика є провідною.

Середня: 4 (1 оцінок)

Опубліковано marusya84 Нд, 08/24/2025 - 00:15

#

Готичний роман. Неперевершений мюзикл із Саррою Брайтман на музику Ендрю Ллойд-Вебера. Пісні, що захоплюють дух. Чоловік у масці і красуня Крістіна. Про «Привид опери» можна говорити багато. На прочитання книги мене надихнув кінофільм. Роман є дійсно цікавим, але не стільки через стиль написання і талант автора, скільки через ідею. Талановитий актор і музикант із зовнішніми вадами закохується у прекрасну співачку Крістіну і викрадає її. Ховає її у таємних приміщеннях театру, про які тільки йому й відомо, куди треба плисти на човні.

Середня: 4.6 (5 оцінок)

Опубліковано marusya84 Нд, 08/24/2025 - 00:03

#

Як на мене, цей твір Джейн Остін за рівнем глибини є найкращим з усього її доробку. Чітко виписано характери героїв, є сюжет і не так багато уваги приділено балам, грі в карти та порожнім розмовам. У центрі уваги - сестри Елізабет та Маріанна - нібито дві протилежності. Перша - зважена і спокійна, друга - сповнена емоцій. Є ще третя сестра, якій приділено мінімум уваги, та брат Джон, що перебуває під впливом своєї хитрої дружини Фаннв і після смерті батька успадковує майже все майно. Сестри демонструють гідну поведінку, до того ж закохуються до нестями.

Нема оцінок

Опубліковано aska.halinka40 Сб, 08/23/2025 - 23:25

#

Іноді люблю перечитувати гуморески П.Глазового. І хоча, здається, твори написані давно, але й досі не втрачають своєї актуальності. Це не просто смішні історії. У своїх гуморесках Глазовий порушує "вічні" проблеми: дурості, лінивства, брехні, зневажливого ставлення до рідної мови. Через ці гуморески, як через дзеркало кожен може побачити свої недоліки. Читаються гуморески легко, з щирим сміхом, а не з сарказмом, приносять людям радість та задоволення. Глазовий не боїться говорити про проблеми прямо. Краще висміяти проблему, позбутись недоліків, ніж замовчувати їх.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано aska.halinka40 Сб, 08/23/2025 - 23:10

#

"Лис Микита"-це не просто дитяча казка, а гостра сатира на жадібність, лицемірство, хитрість і дурість людей, які ми бачимо в казці в алегоричній формі. Лис Микита ще той приойдисвіт, який задурив голову усім лісовим мешканцям. Він спритний, кмітливий, але й нахабний, безсовісний, ладен використовувати довіру інших задля власної вигоди. Скільки часу він водив за носа весь лісовий люд, назвавши себе дивним звіром Остромислом. Та врешті-решт його обман розкривається. Як бачимо, брехня має короткі ноги.

Нема оцінок

Опубліковано aska.halinka40 Сб, 08/23/2025 - 22:54

#

Такі новели, як "Катеринка", завжди вражають. Історія одного адвоката-мецената, який після зустрічі з незрячою дівчинкою змінює свої погляди на життя та ставлення до оточуючих його людей. Музичний інструмент катеринка, який так ненавидів пан Томаш, та який був єдиною розвагою для дівчинки, став тим наріжним каменем, який власне і змінив життя обидвох героїв. Серце пана Томаша стало чуйнішим, він почав перейматись долею інших людей. Навіть вирішив спробувати вилікувати дівчинку від страшної недуги. Ця новела про емпатію, чуйність, внутрішню переміну, допомогу слабшим.