Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків в серпні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Поклик з могили
Це роман-розкопка, де кожна сторінка є шаром ґрунту, що відкриває не лише таємницю злочину, але й рани, поховані в душі. В основі сюжету — діалог з мертвими, який веде доктор Девід Хантер. Він — перекладач з мови кісток, чия майстерність дозволяє йому почути шепіт землі, де поховано тіло, що чекало на розкриття таємниці. Замість того, щоб гнатися за злочинцями, Хантер, як археолог, крок за кроком, методично і обережно відновлює картину минулого, збираючи свідчення з-під землі. Його власна трагедія — невидимий якір, що тримає його у цьому світі тіней.
Містер Мерседес
Відмовившись від надприродного, Кінг доводить, що справжні монстри можуть бути набагато страшнішими, якщо вони — з плоті й крові, а їхні мотиви — моторошно банальні. У центрі оповіді — смертельна дуель. З одного боку — Білл Ходжес, людина-уламок, відставний детектив, чий світ розсипається на частини під вагою самотності. З іншого — Брейді Хартсфілд, психопат, що в'їхав у натовп на «Мерседесі», символ техногенного зла, що ховається у звичайній, сірій повсякденності.
Чому не Еванс?
витончена шарада, що починається з одного єдиного, напрочуд дивного шепоту. Аґата Крісті перетворює кримінальну загадку на музичну партитуру, де одна-єдина нота, пролунавши на порозі смерті, змінює всю мелодію життя і розкриває оркестр обману. Усе починається з випадковості, що стає долею. Молодий Боббі Джонс знаходить біля скель чоловіка, що помирає, і чує його останні слова: «Чому не Еванс?». Цей шепіт, проігнорований поліцією, стає для Боббі та його сміливої подруги Френкі ключем до дверей, що ведуть у світ, прихований за фасадом аристократичної безтурботності.
Правила будинку сидру
«Правила будинку сидру» Джона Ірвінга — це не просто роман, а розлога ріка долі, що протікає крізь моральні сутінки. Це багатошарове полотно, виткане з іронії, гумору, глибокої трагедії і безжального реалізму, що змушує читача переосмислити власні уявлення про добро, зло та природу правил. У центрі оповіді — дві дивовижні постаті. Перша — доктор Вілбур Ларч, святий-грішник, що оперує в царстві життя та смерті. Він рятує новонароджених і водночас, керуючись співчуттям, перериває життя, яке не може бути прожитим.
Ключі Царства
«Ключі Царства» Арчибальда Дж. Кроніна — це тиха, але потужна притча про істинну віру. Це духовний портрет людини, що віднайшла ключі до неба не в кам’яних фортецях догм, а у власному серці, сповненому співчуття до ближнього. У центрі оповіді — життя Френсіса Чізхолма, священика-аутсайдера, чия простота і доброта стали його найбільшим гріхом в очах інституції. Його неортодоксальність полягала у незручній для всіх істині: що Бог живе не у високих храмах, а у вчинках, що свідчать про милосердя. Френсіс — це герой, чия сила не в словах, а в тихих, але могутніх справах.
#
Дівчата
«Дівчата» Емми Клайн — це не роман про знаменитого лідера, а поема про психологічний вакуум. Це моторошне дослідження туги, що може завести людину в найнебезпечніші місця. Це примара літа 1969 року, що досі живе на сторінках, наповнена запахом трави, сонячної спеки та неминучої катастрофи. У центрі оповіді — Еві Бойд, дівчина-пустка, що шукає, чим її наповнити. Її внутрішня порожнеча та відчуття непотрібності стають ідеальним магнітним полем, яке притягує її до орбіти дивних дівчат з комуни.
Загублена
«Загублена» Ґіліян Флінн — це не просто кримінальний трилер, а блискуче і безжальне дослідження темної сторони шлюбу. Це історія про те, що іноді найстрашніша битва відбувається не на полі бою, а в тиші подружньої спальні. Цей роман — ідеальне втілення поняття «domestic noir», де жах живе не в тіні, а за стінами власного дому. На перший погляд, це казка про ідеальне подружжя, чиє щастя розбивається вщент після зникнення дружини. Але Флінн швидко зриває глянцеву обкладинку, показуючи, що перед нами не герої, а майстри обману, що змагаються у власному театрі.
Гострі предмети
«Гострі предмети» Ґіліян Флінн — це не просто кримінальний трилер, а хірургічно точна автопсія травмованої душі. Це повість-шрам, що вимагає від читача спуститися вглиб сімейного пекла, де найгостріші леза — це не метал, а слова, пам'ять і приховані таємниці. Головна героїня, журналістка Камілла Прікер, — це привид, що повертається додому. Її тіло — карта її болю, щоденник, написаний лезами, а її свідомість — туман, крізь який вона намагається розгледіти істину. Місто Вінд-Геп, штат Міссурі, це задушливий театр, де кожна вулиця і кожен будинок дихають отрутою невисловлених образ.
