Рецензії та відгуки на книгу

Непогана книга, написана більше з метою популяризації історії студентства, ніж оприлюднення наукового дослідження. Автор демонструє широку палітру повсякденного життя київського студентства 19 - початку 20 століття. Якісний папір, цікаві та оригінальні світлини, нові видання у списку літератури. Як подарунок - річ цінна і вартісна. Безумовна знахідка для екскурсоводів. Однак до автора є дуже багато зауважень: посилання на одного автора, коли по 2-3 сторінки тексту взято з одного джерела, переказ розділів науковців, що писали про студентів раніше. Або взагалі відсутність посилань.

Туманний Лондон, ХІХ століття. Місто вирує життям: багаті аристократи прогулюються лондонськими вуличками, зневажливо поглядаючи на тих, хто нижче за соціальним статусом. Серед таких бідняків ріс і головний герой твору Олівер Твіст-сирота, що не знав ні батька, ні матері ( померла невдовзі після його народження) . Хлопчик, як міг, боровся за життя. А воно було складним: постійні поневіряння, напівголодне існування, важка праця, непосильна для дитини, злочинна компанія, яка змушує його красти та підставляє малого. Здавалося б, дитині ніхто вже не допоможе, його життя приречене.

Наталія Полонська-Василенко - не тільки видатна українська історикиня, а й слухачка Київських вищих жіночих курсів початку 20 століття. Приємно відзначити, що вітчизняні науковці таки змогли видати спогади науковиці. Для мене, як історика, це стало справжньою подією. Найбільше мене цікавив період перебування у Києві та навчання на курсах: як ставилися дівчата одна до одної, чи були конфлікти, яким було спілкування із професорами? Прикметно, що ставлення пані Наталії до своїх однокурсниць важко назвати прихильним. Зокрема через те, що історикиня вже була одружена, а більшість дівчат - ні.

У темних провулках Лондона XVIII століття існує прихований світ — аптека Нелли, яка стала невидимим притулком для жінок. Вона не продає ліки, а готує отрути, що є їхньою останньою надією. Нелла — це не герой чи злочинець, а складна фігура, чиї дії є наслідком несправедливої системи. Її отрути — це не просто хімікати, а зброя, що дає жінкам голос. «Зникнення аптекарки» — це атмосферний твір, що змушує нас замислитися над природою справедливості. Він нагадує, що історія — це не лише дати і події, а живі історії, чиї луни можуть зцілити наші рани.