Рецензії та відгуки на книгу

Ще одна поема з ранньої творчості неперевершеної Лесі Українки. «Самсон» - коротка і в той же час багатообіцяюча назва. Твір написано в любому для поетеси селі Колодяжному на Волині, коли дівчині було всього 17. Надруковано ж чотири роки потому, у 1892-му. В принципі непогано, але з огляду лише на вік авторки. Як і в «Русалці», є багато питань до ритміки, троп і фігур, десь такту не дотримано, десь надто багато дієслівних рим. Та й сама назва не інтригує, бо освічений читач, знайомий із історією та міфологією ізраїльського народу, одразу здогадається, якою буде кінцівка.

Уявіть собі таку картину: людина багато років живе, формує свій стиль і заробляє визнання в одній мовній координаті. А потім - раз. Свідомо робить крок убік і повністю змінює оптику. «Знаки і знади» Наталії Бельченко - це саме такий злам. Технічно це її восьма книжка, але насправді - перша, написана українською. І, повірте, це історія зовсім не про данину трендам. Це дуже глибока, майже хірургічна екскавація власного коріння. Читаєш ... і місцями мурахи йдуть від того, наскільки це оголено.

"Вони" взяли живого, злого, хронічно втомленого чоловіка з мозолями на руках, залили його глухою бронзою і змусили покоління за поколінням завчати рядки знаменитого "Гімну", ніби якусь мертву, вихолощену латину. Але коли ти день у день виходиш до дошки пояснювати, як працюють закони і як ламаються епохи, ти спинним мозком відчуваєш: справжня історія ніколи не робиться в білих рукавичках. Вона робиться кайлом. Вона пробиває собі шлях крізь камінь, брехню і кров.

Побачила на сайті рецензію на знайому добірку і одразу тепло від цього віршика та збірки. Здається недавно вчили з сином на новорічне свято, а вже пройшло кілька років) час йде теж не помітно , але приємно, що в памʼяті залишається. Бо спитала сина чи памʼятає і він розказав вірш, і здається це гарний приклад дійсно чудової роботи автора. Адже з сучасних погодьтесь важко знайти варті уваги саме дитячі віршики, бо бувають занадто складним саме для діток.