Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Жінки да тайна
Доволі цікава збірка байок - відомих та не дуже, від відомих та не дуже авторів, - Григорій Сковорода, Павло Білецький-Носенко, Леонід Глібов, Пантелеймон Куліш, Михайло Старицький, Іван Франко, Євген Гребінка та інші. Частина байок є запозиченою від Езопа та Лафонтена, зокрема в Глібова («Вовк та Ягня», зокрема, «Лебідь, Щука і Рак», які можна знайти також в Івана Крилова).
Містика
А от у цьому оповіданні вкотре бачу дію принципу бумерангу: всяке зло буде покарано, це лише питання часу. Денис - це сільський хамелеон, перекотиполе, він хоче всім здаватися добрим і порядним, а насправді не гребує не лише обкрадати своїх сусідів, а й вбивати людей. Трохим же є простим та порядним, він зразковий сімʼянин і люблячий син, на ярмарку прагне заробити якомога більше грошей для своєї родини, навіть підшив трохи грошей в одязі, щоб ніхто їх не знайшов.
Вмерла так, як умирають ті, що дуже люблять життя»
В назві твору захований і сам зміст… «Момент» Володимира Винниченка розповідає нам про плинність життя та скороминущість людського щастя. Я не знаю, як описати те відчуття, яке я пережила після прочитання… це щось чисте, пронизливе, легке і водночас болюче.
#
#
Космогонічний трилер про ціну любові та північну загрозу
У центрі сюжету - Шувар, прадавній хранитель нашої землі - абсолютна сила природи. І в нього є давній ворог - лютий Торос, який без упину суне зі снігової Півночі. Лірник геніально і безжально запаковує в цей фольклорний образ усю нашу історичну пам'ять. Торос - це метафора мертвої, агресивної імперії, яка століттями намагається заморозити і знищити все живе на своєму шляху. Це ідеальна, інтуїтивно зрозуміла модель екзистенційної війни, яка триває сторіччями.
#
Нові казки під подушку
У дитинстві ця книга була моєю улюбленою і не дарма адже, що може бути кращим за різдвяний настрій, який дарують нам історії в ній? Кожна історія добра і чогось нас учить. Найбільше мені сподобалася історія про хлопчика на ім'я Лука,який навчився справжньої магії. Спершу у Луки були марні спроби оволодіти чарівною паличкою та потім він зрозумів,що справжня магія це любов і став дарувати її близьким. Любов це справді магія понад магій. Вона зігріває наш світ і робить його кращим.
#
Стрибаюче місто
"Стрибаюче місто" це збірка історій. Вони звісно не про місто, яке весь час підстрибує гоп - гоп, тож не потрібно судити книгу за назвою. Ці історії про справжні чудеса і прочитавши їх ви точно захочете бачити кожну із подій на власні очі. Звісно, ніхто не захоче мати на носі танцюючи окуляри чи жити у будинку, який кожної миті може змінити місце розташування але я вам гарантую, що ви б точно захотіли вирушити у подорож із хом'ячком Сандаликом або ж потрапити у не менш захопливу пригоду і насолодитися її ароматом, що запросто розвіє профіль сірої реальності.
Приємно читання! ♥️
#
Вайбова рецензія 23.0. Реальний Nike Pro серед спірітів
Йо, народ! Якщо ви думали, що «Домовичок Кузька» Тетяни Александрової - це просто «казочка для малявок», то у вас стався жорсткий лагаут. Насправді ця книга — це Тір-S гайд про те, як вижити в новому середовищі, не спіймати депресію і знайти своїх у цьому шаленому світі.
#
Клінічна картина замість містики
Знаєте, цей текст - блискучий приклад того, як під виглядом страшної казочки автор ховає безжальний діагноз цілому суспільству. Квітка бере давній народний міф про Навський Великдень, коли мерці встають із могил і правлять свою службу і перетворює його на психологічний трилер із подвійним дном.
Із жит прийшла
У цій збірці вміщено не лише поезію Марії Павленко, а й рецензії на її збірки віршів, причому рецензентами є не лише письменники, а й журналісти та політики. Що ж стосується віршів, то вони в основному присвячені Поліссю та Батьківщині. Це не інтимна лірика, а більше пейзажна та громадянська. Авторка вкотре пише про свою любов до Полісся, до обласного центра - Житомира, навіть пісню йому присвячує, до Верхівні, де був Бальзак, та до Радомишля, який проїжджав Богдан Хмельницький, до міст і сіл рідної землі.