Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Пенсія не для Пуаро
«Убивство Роджера Екройда» - це не просто класична база, це історичний розвал кабіни. Через цей роман леді Аґату свого часу ледь не вигнали з престижного Детективного клубу, бо вона настільки жорстко хакнула самі правила жанру, що в колег-письменників просто згоріло.
#
Амнезія та об'єктив
Цим романом Донато Каррізі відкриває новий цикл (про Маркуса і Сандру), де геніально схрещує класичний поліцейський трилер із важкою, майже середньовічною теологією. Це Рим, але забудь про залиті сонцем площі, фонтани та туристів із джелато. Це Рим дощу, тіней і гріхів, про які мовчали століттями.
#
Його зброя - транс і голос
«Дім без спогадів» - це той момент, коли Донато Каррізі остаточно відмовляється від класичних поліцейських протоколів і переносить місце злочину туди, де жоден криміналіст не збере відбитки пальців - у людську підсвідомість.
#
Розслідування без супутника
Мабуть, кожному з нас коли - небудь доводилося читати детективи і кожен мабуть, помітив одну важливу деталь: кожен сищик має супутника на якого можна покластися, а Енола Голмс - героїня цієї книги веде розслідування сама- самісінька. Чому так склалося? Це я вам зараз розповім.
#
Знайти вбивцю за 24 години
Час пакувати валізи і міняти дощову Англію на пекельне сонце Близького Сходу. І якщо ти любиш сторії про максимальний сімейний аб'юз і карму, яка наздоганяє навіть у пустелі, то «Побачення зі смертю» Аґати Крісті - це тупо розрив. Це один із найпсихологічніших кейсів Еркюля Пуаро, де жертву я лічно ненавиджу більше, ніж убивцю.
#
Зло в форматі квесту
«Гра в нашіптувача» - це той момент, коли Донато Каррізі розуміє, що аналогового зла йому вже недостатньо, і катапультує свою фірмову темряву в цифрову епоху. Якщо перша книга лякала нас класичними маніяками, яким хтось невидимий прошепотів наказ, а «Гіпотеза зла» - людьми, що свідомо розчинилися в соціальному лімбі, то тут автор препарує найсучасніший, найбезжальніший інкубатор психопатів - віртуальну реальність.
#
Антигерой із терміном придатності та ілюзія пам'яті як головний доказ
«Людина в лабіринті» - це ще один майстер-клас від Донато Каррізі, але цього разу він зміщує фокус із масового соціального вірусу зла на абсолютно герметичний, індивідуальний психологічний терор.
Зруйнована гавань
Похмурий, дещо депресивний роман - детектив. Ніби всі карти розкриті, авторка уже показала і проказала через героїв усі можливі варіанти, які прийшли мені у голову, а все ж я не відгадала що й до чого...
#
Добровільно зникнути і - стати злом
«Гіпотеза зла» - це пряме, але ще більш безжальне продовження «Нашіптувача». Якщо в першій книзі Донато Каррізі препарував ідею вірусного, делегованого зла, то тут він замахується на значно масштабніший соціальний конструкт. Він бере один із найзагадковіших феноменів сучасного суспільства - добровільне зникнення людей - і перетворює його на фундамент для тотального кримінологічного жаху.
#
Літера, місто, дата
Коротше, бро, якщо ти думав, що серійні вбивці - це вигадка сучасних голлівудських трилерів, то «Убивства за абеткою» Аґати Крісті доведуть тобі, що класика вміє наганяти жуті не гірше за «Мисливця за розумом». Це один із найжорсткіших і найбільш драйвових кейсів Еркюля Пуаро, де він стикається з реальним маніяком-перфекціоністом.