Вже з перших сторінок читання цієї книги неможливо відірватися, як і проігнорувати, або забути її. І чим далі читаєш, все більш переконуєшся наскільки Роа Бастос володіє не лише потужним епічним словом, а й багатим поетичним даром. Його натхненні образи, що запам'ятовуються на довго, змушують пригадати найкращі сторінки книжок латиноамериканців, зокрема представників жанру диктаторського роману -  перуанця Маріо Варгаса Льйоси та Мігеля Анхеля Астуріаса.

Я продовжую свої літературні подорожі для ознайомлення із маленькими народами світу. Цього разу я мандрую до Антильських островів, і як я зрозуміла, що дана книга дещо біографічна - пращури Жозефа Зобеля - вихідці із Сенегалу, яких насильницьми методами переправили через Атлантику у рабство для культивації тростини. Саме на Антильських остовах розгортаються події, в часовому проміжку - це середина минулого слоліття. На той час уже як майже сто років пройшло від відміни рабовласництва, але чорні і далі відчували на собі гніт білих плантаторів.

Відомий австрійский письменник у повісті "Бембі" прищеплює повагу до природи, з великою любов'ю до всього живого розповідає про ліс та його мешканців - звірів, птахів, комах та рослин.