Рецензії та відгуки на книгу

Леся Українка - це одна з моїх улюблених письменниць. Подобається вона мені не лише через стиль письма а й через неймовірне бачення світу та силу волі. Це справді унікальна історична постать, якою наш народ повинен пишатися адже навіть, захворівши на хворобу  туберкульоз в дитинстві вона не кинула перо і витерпіла як і фізичний так і моральний біль. Я нею захоплююся і вважаю що вона зробила неможливе.  

Авторка «Парафінових дронів» удова, її чоловік воїн ЗСУ, який загинув, захищаючи нашу країну. Щоб вшанувати памʼять чоловіка та допомогти військовим авторка видала цю книгу, кошти за купівлю якої було передано на допомогу ЗСУ. На обкладинці книги сама авторка та її син. А сама книга присвячена її чоловікові Артему Червоноокому і від цієї присвяти мурашки по шкірі: «Художнику, який наповнив моє життя барвами, а своє поклав на вівтар Свободи і Незалежності України…» Більша частина книги - поезія, тут є також кілька невеличких новел. На честь однієї з них і названа ця книжка.

Я дуже велика фанатка творчості письменниці Ліни Костенко. Вона пише так, що кожне слово має вагу і це відчувається. «Така любов буває раз в ніколи», чи «очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен…». Ліна Костенко майстерно грається з епітетатами, у своїй творчості поетеса поєднує такі речі, які, здавалося б, важко поєднати. Вона робить це так, що коли ми це читаємо, відчувається, що кожна буква, кожнісіньке слово на своєму місці. На мій погляд, її збірка «Триста поезій» - та книга, що має бути вдома у кожного з нас разом із Шевченковим «Кобзарем». 

Купуючи товсту поетичну збірку, ми зазвичай очікуємо або монументального епосу, або хаотичного потоку рефлексій, зшитих під однією палітуркою просто тому, що настав час видаватися. «Стежки босоніж» Олександра Козинця - це зовсім інший звір. Це замаскований під книжку хронометр, який замість годин і хвилин вимірює коливання внутрішньої температури людини.