Рецензії та відгуки на книгу

Щойно дочитала цю книгу. І я ще під враженням. Тому важко давати адекватну оцінку. Початок книги мені був наче і цікавим, але якимось нуднуватим, незрозумілим. Я відчувала, що щось тут не те, все чекала, коли ж для мене все проясниться. І навіть коли залишалося вже десь двадцять-тридцять сторінок до кінця, я все не могла повірити, що уже книга закінчується, а я все ще нічого не розумію. А потім такий поворот сюжету, що у мене вибух мозку стався. Навіть важко описати свої емоції. А розуміння цього прийде, мабуть, згодом. Тут є про що думати і гадати.

Середня: 3 (1 оцінок)

Опубліковано makovetskatv@gm... Вт, 12/23/2025 - 10:47

#

Взяла цю книгу в бібліотеці, бо сподобався її зовнішній вигляд. Коли почала читати, то все чекала, коли ж почнеться щось цікаве, щоб зрозуміти суть. Думала, що то просто затягнутий початок. І така увага до найменших дрібниць, то така фішка авторки. Але ж ні. Виявилося, що ніяких поворотів сюжету не буде взагалі. Це просто така книга. Історія однієї великої сім'ї в теперішньому і минулому часі. Книга має чотири розділи. Кожен присвячений якомусь конкретному періоду із життя родини. Трохи не в хронологічному порядку, але то не важливо. Мені важко визначити який це саме жанр.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано marusya84 Вт, 12/23/2025 - 10:41

#

Рідне місто очима економіста

Минулого року пішов у засвіти професор Євгеній Ходаківський. На жаль, не була з ним знайома особисто й не читала його економічних творів. Можливо, мені має бути соромно. Коли ж купувала у крамниці цю збірку віршів, навіть не знала, ким є її автор. Просто захотілося погортати зимовими вечорами якусь ліричну літературу про рідне місто. Вірші мелодійні, проте видно, що їх писав не професійний поет, а людина, яка створює мистецтво для душі.

Середня: 2 (2 оцінок)

Опубліковано marusya84 Вт, 12/23/2025 - 09:50

#

Мамина помічниця

Невеличке оповідання Михайла Коцюбинського про восьмирічну дівчинку Харитю, яка вирішила допомогти хворій матері -вдові зібрати жито на ниві. Здається, нібито у цьому творі немає нічого особливого: традиційна сільська тематика, хвора мама, страх померти з голоду взимку. Однак як майстерно це все описано! Недарма «Харитя» вивчалася у школі. Приміром, під час мого навчання вчителька акцентувала на любові дочки до матері. Попри біль через порізаний серпом палець, Харитя не припиняє праці, адже в неї перед очима хвора мама.

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Вт, 12/23/2025 - 02:48

#

Особливості контрацепції

Спробувала прочитати цю збірку віршів, хоч це було й не так просто. Верлібр - без розділових знаків і великих літер, без рим (у більшості поезій), без зрозумілого змісту. Однак про кохання і не-кохання. Інколи зі сленгом й матюками. Загалом доволі непогано, деякі речі змусили замислитися: любов - як ціна на нафту, наприклад. Чи поезії про щире кохання та фізичний потяг до жінки. Чи вірш «Особливості контрацепції», в якому дівчина каже, що буде лише з презервативом, або не буде. А головний герой ставить собі питання; а чому не з коханням?

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Пн, 12/22/2025 - 22:28

#

Мужній Василько

Новела «Ялинка» вивчалася у школі. Запамʼяталася мені не стільки створеною Коцюбинським різдвяною атмосферою, скільки хепі-ендом, що було рідкістю для письменників 19 - початку 20 століть. Згадується чомусь «Федько-халамидник» Винниченка чи «Морозенко» Панаса Мирного. І навіщо псувати малим дітям психіку творами, де діти помирають? Я тоді дуже не любила читати українську літературу, бо в кожному творі смерть. Добре, що Коцюбинським таки вирішив змінити традицію. Спершу здається, що дванадцятирічний Василько чи замерзне в лісі із ялинкою, чи його зʼїдять вовки.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано Діана Перч Пн, 12/22/2025 - 20:29

#

У цій книзі ми познайомимося з чудовою людиною — Віаною Роше. Вона знайомить нас із тетралогією «Найголовніше сховано всередині», і після прочитання я справді зрозуміла, що найголовніше й найцікавіше приховане саме всередині книги. У цій книзі є як радісні, так і сумні моменти. Я прочитала її за 10 годин. Вона настільки захопила своєю історією, що цей час пролетів непомітно, ніби за одну секунду. Цією книгою я повністю задоволена і з радістю читатиму продовження. Книга затягує та притягує не лише своїм текстом, а й зовнішнім виглядом, ніби кажучи: «Прочитай мене».

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано Julia78 Пн, 12/22/2025 - 20:16

#

Ця книга потрапила до мене через розпродаж і тому я взяла одразу всі три частини циклу. Насправді, це був для мене ризикований варіант тому, що до того я фентезі оминала стороною. Але саме ця трилогія допомогла мені зрозуміти, який напрямок в цьому жанрі підходить саме мені. Отже, це підліткове фентезі, де знову ж таки немає жодних еротичних сцен, але є цікаві любовні лінії. Головна героїня Фурія Ферфакс живе у світі, де життя людей ,які мають певні здібності тісно повʼязані саме з книгами. їх називають бібліомантами і кожен з них має свою Книгу Душі через яку і проявляє свої здібності.

Середня: 2 (1 оцінок)

Опубліковано Julia78 Пн, 12/22/2025 - 19:32

#

Зазвичай я дуже люблю, коли в книжках є щось про інші книжки. Цікаво як головний герой ставиться до того чи іншого твору. Але ця книга стала для мене справжнім розчаруванням. Головна героїня Ніна Гілл, працює в книгарні, веде книжкові клуби і регулярно приймає участь у вікторинах з друзями. Там вона звертає увагу на хлопця з команди суперників, але вирішує, що він не для неї тому що не читає книжок, а цікавиться спортом. Ну і ясно, що між ними згодом завязуються стосунки, які Ніна з усіх сил намагається зіпсувати своїми сумнівами і купою дурнуватих справ.

Середня: 4 (1 оцінок)

Опубліковано Julia78 Пн, 12/22/2025 - 15:50

#

Насправді, випадково натрапила на цю книгу завдяки розпродажу у видавництві Ранок. Мене привабило те, що книга гарно оформлена, має кольоровий зріз і написано українською авторкою. Як виявилося потім - це псевдонім двох співавторок Валерії Кондрашово та Марії Великанової. Це мене здивувало ще більше, бо дуже рідко потрапляєш на такий твір. Жанр книги містичний роман, фентезі, можна навіть віднести до підліткової літератури. Що для мене плюс - не було жодних еротичних сцен. Сюжет починається з вбивства однієї дівчини в Інституті і як виявляється вона вже третє жертва.