Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у січні 2026 року
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Молоко з кровʼю
Читала випадково цей роман, виявилось це друга книга авторки! Романи Люко Дашвар швидко та легко читаються, дуже пишаюсь, що українські автори так гарно пишуть!
Це історія Марусі, дівчини, яка кохала, але зробила не свій вибір, а обов’язок. Її любов до Степана була щирою й справжньою, але часом і жорстокою, вона насміхалась над ним але кохала… та тиск батьків і суспільства змусив вийти заміж за іншого. Велику роль зіграли червоні коралі які мати подарувала Марусі, як оберіг, що передається від матері до доньки …як нагадування про навʼязану долю.
25 оповідань
На жаль, я не є експертом у сучасній українській літературі, тому читаю періодично поезію чи невеликі твори, але з десятка книжок вітчизняних авторів у домашній бібліотечці не наберу. Хоча й вважаю нашу прозу дуже колоритною, зокрема малу прозу. У представленій книзі 25 оповідань відповідно 25-и сучасних прозаїків. До перегляду книги я чула лише про «Дівчаток» Оксани Забужко, але читати не захотіла, бо подібні ідеї не дуже мною розуміються і вітаються. Тож я обрала твори з більш-менш нейтральними назвами.
#
Танець дикобразів
Це психологічний роман, який порушує тему взаємовідносин між чоловіком і дружиною, коли рідні, близькі люди одночасно люблять один одного, приваблюють і в той же час болюче ранять.
За допомогою медіаторів Вікторії та Дмитру, які допомагають людям знайти правильне рішення, головним героям Марії та Марку доведеться пройти нелегкий шлях визнання своїх помилок, навчитися пробачати, домовлятися, слухати і розуміти один одного, довіряти, не мовчати, а всі проблеми озвучувати. Адже дуже часто саме мовчання вбиває подружні стосунки.
#
Розгром москви
Книга описує реальні переживання, події, емоції під час повномасштабного вторгнення у 2022 році. Історія ведеться від першої особи - звичайного чоловіка, за професією юриста, який добровільно пішов в ТРО захищати рідну землю від загарбників., який служив на фронті. Тому книга більше схожа на записи із щоденника, фронтові спогади, якими захотів поділитися герой.
#
Мій дідусь був черешнею
«Мій дідусь був черешнею» - тепла родинна історія, яка поведе Вас стежками дитинства. Разом з маленьким Андрійком Ви поринете в теплі обійми бабусі, почуєте такий рідний голос дідуся, відчуєте подих і шепіт черешні в саду, приємне гелготання гусей і кудахкання курей, посмакуєте сабайон, приготований за власним бабусиним рецептом, відчуєте всю насолоду літа на канікулах у селі.
Саме бабуся з дідусем навчили хлопчика цінувати природу, бачити серцем, любити тих, хто поряд і ніколи не забувати. Адже, яка казав дідусь: «Доки тебе хтось любить, померти неможливо».
Книга про студентство
Не так багато в Україні дослідників студентської субкультури, особливо періоду перебування українських земель у складі Російської імперії. Харківський науковець Іван Посохов здійснив ґрунтовне дослідження з вивчення повсякденного життя студентів Харківського, Київського, Одеського університетів та порівняв його із життям студентів університетів імперії. З книги можна дізнатися про побут і звичаї молоді, умови проживання та харчування, ментальність, ставлення до жіноцтва й корпоративної честі. Створено картину життя молодої людини, що здобувала освіту в університеті. Наголошую на цьому.
#
Лоран Гунель "День, що навчив мене жити"
"Зрештою, кожен з нас має відгук у світі. І коли ми знаходимо своє покликання, у нас з'являється роль, яку ми маємо грати, яка є корисною людству, живим істотам, всесвіту..." - теза, котра змушує замислитися про співіснування всього живого у природі, але не на рівні біології чи ліпше сказати ботаніки, а на рівні психологічному, філосовському. Думка, яка напевно приходить з часом.
#
#
Новели про дітей
З цієї збірки новел мене найбільше вразили дві - «Новина» та «Кленові листки», в яких виразно зображено проблему дитинства, зокрема сирітства (напівсирітства). «Новина» вивчається у школі. Це невеличкий твір на три сторінки про Гриця Летючого, в якого померла дружина, залишилося дві дочки, яких він не в силах прогодувати. Як вихід він вирішує втопити дітей. Одну дочку втопив, інша ж випросилася, проте автор упевнений, що на неї чекає важке життя та злидні. Здається, Стефаник прагне захистити своїх героїв, довести, що саме соціально-економічні обставини загнали Гриця в цю безвихідь.