Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у березні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Загублена принцеса
Одинадцята книга про Країну Оз, яка мені, до речі, сподобалася, бо реально більше схожа на подорож і пригоди, а не оспівування Озми, Дороті та інших діячів. І сюжет доволі напружений. Отож, на початку твору ми дізнаємося про зникнення Озми та її чарівних гаджетів. Також зникли гаджети у Чарівника зі Смарагдового міста, Глінди, а паралельно із цим - зник золотий таз у дівчини-куховарки (будь-яка страва, замішана в золотому тазику, смакувала неймовірно). На пошуки Озми вирушає Дороті з Чарівником, Ґудзиком, Латочкою, Тото, а на пошук тазика - його власниця із розумником Жабою.
#
Талісман Залізного вепра
Якщо Брендон Мулл у першій книзі лише розставив фігури на дошці і пояснив правила, то в другій частині - «Полювання» - за справу береться Меггі Стівотер. І це одразу відчувається! Стівотер відома своїм умінням писати дуже атмосферно, емоційно та трохи похмуро. Вона перетворює дитячу пригоду на справжній психологічний краш-тест для всієї четвірки, адже тепер це не тренування, а реальна, брутальна війна.
#
Чарівний світ фей та ельфів
Чи б хотіли ви зустріти справжню фею, яка виконає всі ваші бажання або крихітного ельфа, який складе вам чудову компанію? Якщо так то ця книга саме для вас! Ні, я не обіцяю, що ви їх зустрінете але сподіваюся, що вам точно вдасться їх уявити. Прочитавши цю книгу ви дізнаєтеся багато цікавої інформації про цих загадкових істот, ось наприклад: якими вони є, які рослини їм до вподоби, як їх називають одним словом, з якими людьми вони швидше за все знайдуть спільну мову тощо а також познайомитеся з відомими легендами і казками про фей та ельфів.
#
Це тобі не покемони
Брендон Мулл у першій книзі «Народжені вільними» закладає фундамент усього світу Ердасу і встановлює правила гри. І хоча це література для середнього шкільного віку, психологічні та соціальні конфлікти тут прописані напрочуд грамотно.
#
Чарлі Бон і таємничий дар
Чарлі Бон - головний герой цієї книги трохи нагадує мені Гаррі Поттера. Він ходить до школи, має надзвичайні здібності і доволі цікавих друзів, мав минуле звичайної дитини і у несподіваний момент дізнався, що він нащадок Червоного Короля однак він не Гаррі Поттер бо його історія інакша....
#
Перетворення гусиниці на метелика
Вперше дізналася про цю книгу, коли думала, що почитати. Уважно прочитавши її назву я подумала, що це про любов але я помилялася. Однак книга всеодно була дуже цікавою...
Хто б міг подумати, що звичайний сирота, який живе з жорстокими прийомними батьками і майже немає друзів одного дня може перетворитися з гусениці на метелика...
#
Остерігайся семи благословень
Коротше, бро, якщо ти думав, що Вікторіанський Лондон - це виключно про джентльменів у циліндрах, нудні чаювання о п’ятій та панянок, які непритомніють від тугого корсета, то Філіп Пулман у книзі «Рубін в імлі» тупо зриває ці декорації. Він кидає нас у найбрудніший, найдарковіший двіж 1872 року з опіумними кублами, найманими вбивцями і кримінальними розбірками. Це перший роман про Саллі Локгарт, і він читається просто як лютий історичний трилер.
#
Щоденник матері та пастка ідеального дому
Перед нами не класичне героїчне фентезі, а вишукана готична казка, яка за своєю атмосферою дуже нагадує «Кораліну» Ніла Ґеймана або класичні романи сестер Бронте, але з фірмовим похмурим шармом Шваб.
#
Царство мертвих, падіння тирана та болісне розлучення
«Янтарний телескоп» - це той самий фінал, який буквально перевертає всю світобудову з ніг на голову. Філіп Пулман повністю деконструює біблійний міф про гріхопадіння, перетворюючи його на історію про тріумф людської свідомості, любові та дорослішання.
Хлопчик Інга і мама Гарі
От що мені сподобалося в десятій книзі про Країну Оз, так це те, що там майже немає нічого про Країну Оз, а згадується чудова драйвова історія принца з жіночим імʼям Інга, який має визволити з полону батьків. Імена у книзі такі, що напамʼять не запишеш, приміром, маму Інги звати Гарі. Не знаю, чи це такий прикол від Френка Баума, чи він не думав, що в якихось країнах це відповідно жіноче та чоловіче імʼя, а не навпаки. Історія геть не в дусі ванільних бравад про Озму і Дороті, від яких уже трохи не по собі, - такі вони правильні та ідеальні.