Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Ідеальне планування, яке розпадається як картковий будиночок..
Детектив, який поєднує в собі сімейні драми та атмосферу «закритого кола» дивної сім’ї, де кожен щось приховує.
У центрі подій розкішне весілля. Ідеальна пара, яка на перший погляд не має жодних проблем, і здається, що щасливіших за них у світі не існує. Святкування сплановане до найменших дрібниць… та в один момент усе розвалюється, як картковий будиночок. Спочатку дрібні негаразди, напружені розмови, багаторічні образи, яким нарешті знаходиться місце і все це завершується трагедією.
#
Зіграємо в хрестики-нулики?
«Порожній пазл» - це наш рідний, еталонний дарк-трилер, де замість затишного Львова з кавою і круасанами ми отримуємо похмуре місто, залите кров'ю, де хтось грає в дуже хворобливу гру.
#
Мармуровий чоловік
Коротше, бро, якщо твої кентярі думають, що історичні детективи - це нудні дати і запилюжені архіви, то Жан-Крістоф Ґранже з його «Обраницями» зараз влаштує їм екскурсію в справжнє пекло. Це лютий дарк-флекс, де кривавий маніяк орудує прямісінько під носом у найстрашнішого режиму в історії. Це як грати в мафію, де всі за столом уже вбивці, а тобі треба знайти найгіршого.
#
Перевірка професіоналізмом, стосунками та історією
Надворі 1931 рік. До остаточного колапсу Веймарської республіки і приходу Гітлера до влади залишається менше двох років. Якщо в попередніх книгах ще відчувався якийсь відчайдушний, п'яний кураж вільного Берліна, то тут у повітрі висить важкий, густий запах Великої депресії, масового безробіття та неминучої соціальної катастрофи.
#
Як вам технічна революція в ролі причини вбивства?
Якщо в «Мокрій рибі» ми місили берлінський вуличний бруд і задихалися від політичного газу, то «Німа смерть» переносить нас у зовсім інший, але не менш отруйний світ. Фолькер Кучер зачиняє за нами двері кіностудій Бабельсберга - німецького Голлівуду, фабрики мрій, яка саме в цей момент перетворюється на м'ясорубку для людських доль.
Знаєте, що робить цей текст таким живим і болючим? Це ідеально спійманий страх того, що ти раптом став непотрібним. Страх прогресу, який викидає тебе на смітник.
#
На тлі «Кривавого травня»
Це Берлін 1929 року. Веймарська республіка. Але забудьте про глянцевий кабаре-Берлін із листівок. Кучер занурює нас у місто, яке маніакально танцює на краю прірви, намагаючись забути жахи Першої світової війни.
Одразу цікавинка, яка багато що пояснює: сама назва «Мокра риба» - це не поетична метафора. Це реальний сленг берлінської кримінальної поліції тих часів. Так називали «глухарі» - безнадійні, нерозкриті справи, або невпізнані трупи, як той, що витягують із Ландвер-каналу на початку книги. Ця назва ідеально задає тон усій історії: брудній, липкій і заплутаній.
#
Банда журналістів-лузерів проти вампіряк
Якщо після першої частини ви подумали, що редакція «Химерного світу» вже пробила дно і бачила всю можливу дичину, то «Надзвичайний хтось» жорстко множить ці надії на нуль. МакДоннелл повертається, і цього разу він бере найзаїждженішу тему в історії фентезі - вампірів - і перетворює її на такий лютий, брудний і саркастичний треш, що Едвард Каллен зі своїми блискітками просто розплакався б у кутку.
#
Для фанатів шапочок з фольги
Рєбяткі, сьогодніперед нами не класичний детектив, а лютий мікс чорної комедії, брудного міського фентезі та журналістського розслідування, де рівень абсурду просто пробиває дах.
Кольє королеви
Новела «Кольє королеви» кардинальним чином відрізняється від інших творів збірки, і лише наприкінці оповіді є згадка про Арсена Люпена. Це дещо розчаровує. Спершу автор подає історію кольє королеви, що є ніби дорогоцінним артефактом родини графа де Дре. Декілька разів на рік його дружина одягає кольє на бали, а сама прикраса зберігається в банку. Отож, на початку минулого століття, в один із вечорів, графиня вкотре одягнула кольє, яке до того чоловік привіз із банку.
#
Не дивися в дзеркало проти ночі, бо потойбіччя пантрує на твою душу
«Копія» Віктора Янкевича - це ще одне занурення в сучасну українську гостросюжетну прозу. На відміну від його ж соціальних детективів, як-от «Тенета», тут автор робить крок у бік темного психологічного трилера, де межа між реальним злочином і містичним жахом стає максимально розмитою. Янкевич не будує глобальних шпигунських змов чи хитромудрих криміналістичних пасток. Його цікавить значно ближча і від того страшніша територія - людська совість та родинні гріхи.