You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Відгук на книгу: Мала Глуша. Сумна фантастична сага епохи застою
Опубліковано olgapidchenko Вт, 04/29/2025 - 21:49
Цей атмосферний роман занурює в дивний світ між реальністю й містикою.
Авторка майстерно розкриває особливу атмосферу провінційного містечка, де все здається знайомим, але водночас щось незбагненне відчувається у повітрі.
Головна героїня проходить складний внутрішній шлях, шукаючи своє місце в житті. У книзі авторка порушує теми пам’яті, часу, сприйняття світу. Дуже тісно в книзі переплітаються елементи фентезі і психологічної драми.
Для мене книга видалася трохи складною для розуміння, але тим не менш змусили замислитися над ти, що ж справжнім, а що лише в моїй уяві.
Відгук на книгу: Ангел пригляду
Опубліковано olgapidchenko Вт, 04/29/2025 - 21:34
Це історія про віру, надію та невидиму підтримку, яка завжди поруч із нами.
Автор піднімає тему духовного провідництва й захисту, надаючи читачеві можливість замислитись над тим, що в житті кожного є хтось, хто приглядає за нами, навіть якщо ми цього не помічаємо.
Образи героїв щирі та близькі, їхні переживання змушують співпереживати. Читаючи цю книжку, я відчувала спокій і віру в те, що навіть у найтемніші моменти я не одна.
Відгук на книгу: Втрачене життя
Опубліковано olgapidchenko Вт, 04/29/2025 - 21:15
Книга справила на мене сильне враження. Вона змушує нас замислитися над сенсом життя і його цінністю, над цінністю часу, вибору та людських стосунків. Дуже вражає, наскільки авторка щиро вела оповідь і реалістично відобразила події.
Головна героїня вчителька Марія у найважкіший період життя залишилася вагітною сама, бо її зрадив чоловік. Та ще й війна внесла свої корективи. Жінці доводиться евакуюватися. Та й там доля глумиться над нею. Заради спасіння своєї дитини доводиться терпіти домагання партійця Петровича.
Відгук на книгу: Живі. Всупереч
Опубліковано olgapidchenko Вт, 04/29/2025 - 21:05
Книга "Живі всупереч" — це надзвичайно сильна та зворушлива розповідь про людей, які не здалися навіть у найстрашніших умовах.
Макар разом з Вірою все своє життя працювали не покладаючи рук, доглядали дітей, вірили в щасливе життя. Але ця клята колективізація забрала у родини все. Віру з дітьми відправляють на Урал тяжко працювати, розділяючи їх з чоловіком. Родині доведеться пережити розкуркулення та голод, висилку й каторгу, війну та повоєнну руїну. Ось така вона радянська влада. У них відібрали все: дім, родину, спокій, право розпоряджатися власною долею.
Відгук на книгу: Матильда. Дал Роальд
Опубліковано Julia78 Вт, 04/29/2025 - 20:54
Читала цю книжку разом з донькою і колись ще обовʼязково перечитаємо. ця книга про дівчинку вундеркінда, яка була надзвичайно цікава і розумна, але її власні батьки на це не те, щоб увагу не звертали. Вони зневажали книги і знання та й саму Матильду. Це було найсумніше в цій книжці і просто розбивало мені серце. Спочатку Матильда відкриває для себе світ знань в бібліотеці, потім в школі.Але оскільки в першому класі вона вміє уже все чому ще тільки вчаться діти, в неї зʼявляється цікавий дар. Ще одним дуже жорстоким і непривабливим персонажем книги є директорка школи Агата Транчбул.
Соціальний бунт як спосіб втечі
Нема оцінок
Опубліковано Lahoda_Natalia Вт, 04/29/2025 - 06:40
“Донька пастора” - безумовно незаслужено невизнаний шедевр Джорджа Орвела, який описує період початку минулого століття глухої англійської провінції з всіма умовностями та зобов’язаннями,що все ще мають місце у суспільстві.
Головна героїня Джорджет Хейр зі всіх сил намагається впоратись з проблемами, які з’являються як лавина та прагне змінити своє життя.
Випадково втрачає пам’ять і опиняється на вулиці в компанії злидарів.
Книга сповнена реалізму та на мою думку піднімає важливі питання справжності життя і те, що потрібно цінувати ті речі, які маєш.
Злидні як вирок
Нема оцінок
Опубліковано Lahoda_Natalia Пн, 04/28/2025 - 23:36
Проза Джорджа Орвела на мою суб’єктивну думку є однією з найреалістичніших. Тут немає місця фантазії та ілюзіям.
І книга “У злиднях Лондона і Парижа” є чи не найяскравішим прикладом.
Це історія про хлопця, який опускається на самісіньке соціальне дно та вимушений перевірятись в пошуках достойного заробітку для життя та врешті-решт знаходить роботу посудомийника.
Чимало уваги автор приділяє опису робочого дня та дозвілля бідняка і мені чисто по-людськи було його жаль.
Відгук на книгу: Книга Щоденник книгаря
Опубліковано Julia78 Пн, 04/28/2025 - 22:35
Книжка є в прямому сенсі щоденником, який вів власник невеликої букіністичної книгарні в шотландському містечку Віґтаун, яке називають столицею книги. В еру комп'ютерів, смартфонів і амазону книгобізнес уже не приносить таких прибутків, як 50 років тому, тому Шон крутиться як може. Не може собі дозволити працівників на повну ставку, тому кілька днів на тиждень до нього приходять Нікі і Лорі, є сезонні і тимчасові працівники. Шон постійно поповнює запаси книжок, йому пропонують книжки різні люди.
Відгук на книгу: Аптекар
Опубліковано Julia78 Пн, 04/28/2025 - 22:32
Жінку, якій у житті довелося поміняти багато імен, наразі звати Алекс, і вона будь-що хоче порятувати своє життя, бо за нею полюють її колишні колеги з павучої банки урядової структури, яка замішана в боротьбі з тероризмом. У прагненні зробити добро всьому світу вони ставили зло на коліна і злісно його прикінчували, використовуючи весь арсенал хімічно-медикаментозних засобів. Алекс брала в цьому дуже активну участь, а потім виявилося, що вона забагато знає. І тепер у неї параноя, вона весь час тікає і переховується.
Відгук на книгу: Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння
Опубліковано Julia78 Пн, 04/28/2025 - 22:27
Дія роману відбувається одразу після війни. Лондон лежить у руїнах і люди оговтуються від страшних втрат і переживань. Молода популярна письменниця Джулієт під час війни вела колонку про життя в Англії, про війну і різні кумедні події, лайфхаки. Ця колонка була популярною і з неї зробили книжку. Після цього Джулієт їздить країною і влаштовує авторські читання. Вона має кавалера - заможного американського видавця, який спершу хотів її зманити, а потім закохався. Джулієт отримує листа від чоловіка з острова Гернсі (я вже читала про нього і про тяжку воєнну окупацію).