Рецензії та відгуки на книгу

Перечитувати романи Ремарка зараз - це наче пройтись гострим лезом собі по долоні: відчути біль і дивитись як стікаєш кров’ю… Події в книзі відбуваються в 1942 році в місті Лісабон. Саме тут іммігранти чекають на свій шанс отримати візу у вільну від війни Америку. Головний герой - немає імені ( що досить не звично для таких творів), він німецький біженець, який блукає нічний містом в своїх думках про те, як вибратись до омріяного краю.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано Sila Wtna Вт, 05/26/2026 - 21:30

#

Назва книги провокує упередження стосовно стану жінки у суспільстві, коли сміливість та відвага змушує відстоювати права та особисті кордони у світі, де все вирішують чоловіки. . . Сюжет побудований навколо юної леді Кетрін, яка залишивши рідну домівку, вирушує у подорож до шахтарського містечка з наміром влаштувати там своє життя. Таке рішення уже крок за кроком вказує на сильний характер та бажання досягати успіху власними зусиллями. Події розвиваються у спокійному ритмі, однак моменти істини завжди "як грім серед ясного неба" і таких поворотів тут зустрічається чимало...

Нема оцінок

Опубліковано Володимир Горщар Вт, 05/26/2026 - 16:39

#

Історія про середньовічного китайського Голмса

Ніколи особливо не цікавився історією і культурою Китаю, але інші книги з серії «Історичний детектив» від видавництва «Апріорі» просто змусили прочитати. Не пошкодував ні хвилини. Дуже цікава історія про реальну людину – Сун Ци. Цього китайця вважають батьком-засновником судової медицини, який написав один з перших наукових трактатів на цю тему. Цікаво, що його праці написані за 350 років до того, як цю тему описали у Європі.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано olgapidchenko Вт, 05/26/2026 - 16:32

#

Це реальна історія, реальної людини від якої серце набирає шалених ритмів, душа плаче, очі печуть від сліз, мурахи біжать шкірою! Книга описує реальні події та спогади автора, який провів у полоні рік, походячи через важкі випробування. Сама по собі книга маленька, шрифт чудовий і комфортний, але їі не почитаєш як «чергову книгу», бо автор зафіксував страшенно болючий досвід, який зазвичай людська психіка намагається заблокувати. Читаючи, ти постійно відчуваєш ту чорну, похмуру, задушливу атмосферу полону.

Середня: 4.8 (4 оцінок)

Опубліковано Julia78 Вт, 05/26/2026 - 14:57

#

Дуже незвично було читати роман у віршах, але оскільки це писала одна з моїх найулюбленіших поетес Ліна Костенко, то читати було саме задоволення. Історія починається з того, що дівчину Марусю Чурай засуджують до страти на шибениці через те, що вона нібито отруїла свого коханого Гриця, через те, що той вирішив одружитися на іншій дівчині. Маруся дівчина з Полтави, яка складає неймовірно гарні пісні, є доброю та порядною. Та людям вже все одно, всі на неї накинулись і вимагають її смерті. Та під час тої страти, повз проїжджає запорожець, який зацікавився подіями, які розгортаються перед ним.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано Julia78 Вт, 05/26/2026 - 14:14

#

Героїня Гоуп переживає складні часи в своєму житті - період розлучення з чоловіком, виховання дочки-підлітка, яка обвинувачує матір у розставанні з батьком, керування пекарнею , яку через фінансові труднощі банк може от от забрати.. Крім того єдина родичка її бабуся Роз хворіє на Альцгеймера і часто не може згадати свою онуку… Та одного дня, коли до Роз повертається памʼять, вона дає Гоуп список імен своїх родичів і просить поїхати до Парижу, щоб дізнатися, що трапилося з кожним з ним.

Середня: 4 (1 оцінок)

Опубліковано Julia78 Вт, 05/26/2026 - 13:51

#

Головна героїня роману Енн Галлагер мала дуже теплі стосунки зі своїм дідусем, який розповідав їй багато історій про Ірландію, але так і не наважився туди поїхати разом з онукою. Але не дивлячись на це, розвіяти свій прах після смерті Оїн заповідає саме в Ірландії. Тож Енн нарешті має змогу здійснити одну зі своїх мрій- побувати в країні про яку так багато розповідав дідусь. Під час того як Енн розвіює прах дідуся, будучи на озері Лох Гілл в Ірландії , починається сильна гроза і раптово вона потрапляє в 1921 рік. От такий трохи дивний стрибок у часі.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано makovetskatv@gm... Пн, 05/25/2026 - 09:06

#

Про Холодний Яр мені особливо цікаво читати, адже я недалеко тут народилася і виросла. Тому всі історичні події на цих землях мені особливо близькі. Дуже подобається дізнаватись щось нове для себе. Цікаво, що такі населені пункти як Жаботин, Боровиця тоді були містечками, а зараз це невеликі села. Читала і так мені щемко на душі ставало. Адже я знаю кожнісіньке село описане в книжці. Часто бувала в монастирях Онуфріївському і Мотронинському. А ще є таке місце, через яке я доволі часто проїжджаю, з якого в ясну сонячну погоду видно куполи обох цих монастирів по різні боки.

Нема оцінок

Опубліковано Васіліса Нд, 05/24/2026 - 22:56

#

На османському престолі

Якщо в першій книзі наша Надія була такою собі розгубленою дівчинкою, яка багато плакала і просто намагалася не зламатися під тиском обставин, то тут... Ого! Це такий левел-ап персонажа, що просто щелепа відпадає. Вона бере себе в руки і перетворюється на справжню залізну леді. Серйозно, порівняно з нею багато сучасних кіношних героїнь просто відпочивають. Вона вже не жертва, вона - найпотужніший гравець на політичній арені.

Нема оцінок

Опубліковано Васіліса Нд, 05/24/2026 - 22:38

#

Виявляється, Роксолана - не єдина!

Я думала, що після історій про Роксолану мене вже нічим не здивуєш. А іще я думала, що вона єдина жінка в історії Османської імперії. А ні! Здавалося б, ну знову дівчина з України, знову полон, знову гарем і султан. Але ця книга - це взагалі інший вайб!