You are here

Антуан де Сент-Екзюпері

Рейтинг: 
31
День народження: 
Червень 29, 1900
Дата смерті: 
Липень 31, 1944

Видатний французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері мав аристократичне походження, він був графом. Народився 29 червня 1900 року у м. Ліон. Усього в його сім’ї було п’ятеро дітей. І, коли голова сімейства помер (майбутньому письменникові на той час не було ще й п’яти років), їхнім вихованням займалася лише мати.
Навчання молодого графа проходило у місті Монтре, у єзуїтській школі. А у віці дванадцяти років Антуан зустрів доленосну для себе людину. Він познайомився з льотчиком на ім’я Габріель Сальєз. Він взяв юного хлопця із собою на пробний політ. Відчуття невагомості, свободи і романтики, пов’язаної з авіацією, дуже сильно захопили майбутнього письменника.
Тим часом, у 17 років, він вступає на архітектурний факультет паризької Школи мистецтв. Навчання його триває 4 роки, доки у 1921 році його призивають до армії, де він проходить курси пілотажу.
Через рік він закінчує службу і відправляються до Парижу. Саме живучи у цьому місті, Антуан де Сент-Екзюпері робить свої перші літературні спроби. Паралельно він працює у конторі черепичного заводу, також займається продажем книг та автомобілів.
У 1925 році письменник стає пілотом компанії «Аеросталь». Його завданням була доставка пошти до північної частини Африки. Для нього ця робота не була просто зароблянням коштів. Це була його душа. Адже не дарма його творчість, безпосередньо, пов’язана з небом. Так, його перший літературний твір — оповідання «Льотчик», написане у 1926 році, а через три роки світ побачив його роман «Південний поштовий».
У своїй кар’єрі він також добився успіху. У віці 27 років він став начальником аеропорту в Північній Африці, у місті Кап-Джуб. З 1930 по 1931 рік займає посаду технічного директора компанії Аеросталь у Аргентині, у місті Буенос-Айресі. Саме тут відбулося його знайомство з майбутньою дружиною.
1933-34 роках стає льотчиком-випробувачем.
Наприкінці 1935 року Антуан де Сент-Екзюпері вирішив встановити новий рекорд швидкості на відрізку Париж — Сайгон. Проте його спіткала аварія. Аварійна посадка відбулася на території Лівійської пустелі. Ця подія справила неабияке враження на письменника і вилилася у твори: роман «Планета людей» та відому всьому світові казку автора — «Маленький принц».
У 1937 році письменник працює на посаді військового кореспондента в Іспанії.
1939 рік відбулося нагородження премією Французької академії роману «Планета людей».
З початком Другої світової війни Антуан де Сент-Екзюпері повертається на Батьківщину і стає на її захист. Він був військовим льотчиком до кінця 1940 року, коли відбулася капітуляція Франції. Після цієї події він був змушений переїхати до США. Саме на території цієї країни, у 1943 році виходить друком казка «Маленький принц», вінець творчого доробку письменника. Він вклав всю свою душу і любов у цей твір. А також власноруч намалював ілюстрації до книги.
Із 1943 року Антуан де Сент-Екзюпері знову повертається до польотів. Служба його проходить у французькій авіації на території Північної Африки. Нагороджений Воєнним хрестом Французької Республіки.
В останній рік, як згадують його сучасники, близькі йому люди, він, здавалося, сам прагнув до небезпеки. Вона була йому просто необхідною.
Збираючись у черговий виліт він залишив лист, у якому говорилося: «Якщо мене зіб’ють, я абсолютно ні про що не жалкую…» Можливо, він відчував близький прихід смерті. А, можливо, цього просто не можна було вже уникнути, і що це має скоро трапитися, просто було зрозуміло. Адже за час своїх польотів Антуан де Сент-Екзюпері отримував безліч травм, переломів, які не минають безслідно. А увага і реакція вже давно стали його підводити. Його ж розсіяність стала просто легендою ще за часів молодості. Говорять, навіть були ситуації, коли він здійснював посадку не в потрібному місці, забував скласти шасі чи навіть намагався полетіти з порожнім баком. Але в той час його рятувала вік: його швидкість, енергія. Тепер цього вже не було…
Липневого дня 1944 року він вирушив у свій останній виліт… Його літак був збитий на території Тірренського моря.
Уже після смерті автора, у 1945 році на світ з’явилося друге видання казки «Маленький принц». Відбулося це вже на Батьківщині письменника, у Франції. Але, з якихось причин, видавець вирішує не публікувати ілюстрації до книги, зроблені автором. Потім їх будуть копіювати із першого видання, але, як виявиться згодом, зі значними неточностями. Помилки були допущені у тексті твору також.
1948 року була опублікована повість «Цитадель», яку автор закінчити не встиг.
Подружнє життя
Варто зазначити, що особисте життя письменника було дуже щасливим. Всі знають, з якою лобов’ю, легкістю та ніжністю описана Троянда у «Маленькому принці». Саме зі своєї дружини, Консуело Ґомес Карільйо, письменник змалював цей тендітний образ. Познайомилися вони у 1930 році. На той час дівчині було лише 22 роки, але вона вже встигла побути в ролі дружини два рази. Вона була енергійно, яскравою та неординарною. Говорять, що ця шалена особа могла прийти на світський прийом одягненою у гірськолижний костюм, бачити на собі здивовані погляди та перешіптування, але це її абсолютно не турбувало.
У той же час, вона була освіченою, любила мистецтво, розбиралася в живописі та літературі, займалася ліпленням та надихала свого чоловіка на творчість.
Існує цікава легенда про написання твору «Нічний політ». Говорять, що Консуело допускала Антуана до спальні лише після того, коли він просував їй під дверима декілька аркушів — нову частину твору.
Творчий доробок письменника — це великий вклад у світову літературу. Це шедеври, які будуть радувати ще не одне покоління.

Книжки оцінені користувачами