Ім'я: Артур Конан Дойл (Arthur Conan Doyle)

Знак зодіаку: Близнюки
Вік: 71 рік
Дата смерті: 7 липня 1930 р.
Місце народження: Единбург, Шотландія
Зріст: 185
Діяльність: письменник, лікар
Сімейний стан: був одружений

Артур Конан Дойл: біографія

Мабуть, небагато знайдеться людей, які не бачили радянський багатосерійний фільм «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона» з Василем Лівановим і Віталієм Соломіним в головних ролях . Знаменитий детектив, якого одного разу також зіграв Бенедикт Камбербетч, зійшов з літературних рядків знаменитого англійського письменника і публіциста - сера Артура Конан Дойля.

Дитинство і юність

Сер Артур Ігнейшус Конан Дойл народився 22 травня 1859 року в столиці Шотландії - Единбурзі. Це мальовниче місто багате як історією, культурною спадщиною, так і визначними пам'ятками. Тому можна припустити, що в дитинстві майбутній лікар і літератор спостерігав колони центру просвітеріанства - Собору Святого Егідія, а також насолоджувався флорою і фауною Королівського ботанічного саду з пальмовою оранжереєю, бузковим вереском і арборетумом (колекція деревних порід).

Автор пригодницьких оповідань про життя Шерлока Холмса ріс і виховувався в католицькій шанованій родині, його батьки зробили незаперечний внесок в досягнення мистецтва і літератури. Дідусь Джон Дойл був ірландським художником, працював в жанрі мініатюри та політичної карикатури. Походив з династії успішного торговця шовком і оксамитом.

Батько письменника - Чарльз Олтемонт Дойл - пішов по слідах батька і залишив акварельний слід на полотнах вікторіанської епохи. Чарльз старанно зображував на полотнах готичні сюжети з казковими персонажами, тваринами та чарівними феями. Крім цього, Дойл-старший працював ілюстратором (його картини прикрашали рукописи Люїса Керола і Даніеля Дефо), а також архітектором: вітражі в катедральному соборі в Глазго виконані за ескізами Чарльза.

31 липня 1855 Чарльз зробив пропозицію руки й серця 17-річній ірландці Мері Джозефін Елізабет Фоулі, яка пізніше подарувала коханому сімох дітей. До слова, місіс Фоулі була жінкою освіченою, запоєм читала куртизанські романи і розповідала дітям захопливі історії про безстрашних лицарів. Героїчний епос в стилі трубадурів Провансу раз і назавжди залишив слід в душі маленького Артура:
«Справжня любов до літератури, схильність до письменництва йде у мене, я вважаю, від матері», - згадував письменник в автобіографії.

Правда, замість лицарських книг Вальтера Скота Дойл частіше гортав сторінки Томаса Майн Ріда, який хвилював думки читачів пригодницькими романами. Мало хто знає, але Чарльз ледве зводив кінці з кінцями. Річ у тім, що чоловік мріяв стати славетним художником, щоб в подальшому його ім'я ставили поруч з Мікеланджело, Рембрандтом і Леонардо да Вінчі. Однак за життя Дойл так і не отримав визнання і славу. Його картини не користувалися великим попитом, тому яскраві полотна часто покривалися тонким шаром старого пилу, а грошей, отриманих за невеликі ілюстрації, не вистачало, щоб прогодувати сім'ю.

Чарльз знайшов порятунок в алкоголі: міцні напої допомагали главі сімейства відсторонитися від суворої реальності буття. Правда, спиртне тільки погіршило ситуацію в будинку: з кожним роком, щоб забути нездійснені амбіції, Дойл-батько випивав все більше, та заробив презирливе ставлення з боку старших братів. В кінцевому підсумку невідомий художник проводив дні в глибокій депресії, а 10 жовтня 1893 року Чарльз помер.

Майбутній письменник навчався в початковій школі Годдера. Коли Артуру виповнилося 9 років, завдяки коштам іменитих родичів Дойл продовжив навчання, на цей раз в закритому єзуїтському коледжі Стоніхерст, що в графстві Ланкашир. Не можна сказати, що Артур перебував в захваті від шкільної лави. Він зневажав класову нерівність і релігійні забобони, а також ненавидів фізичні покарання: розмахуючи ременем викладач тільки отруював існування юного письменника.

Хлопчику не легко давалася математика, він не любив алгебраїчні формули й складні приклади, які наводили на Артура зелену тугу. За нелюбов до предмета, що прославляється Аристотелем і Декартом, Дойл отримував регулярні стусани від однокурсників - братів Моріарті. Єдиною радістю для Артура був спорт: юнак із задоволенням грав у крикет.

Дойл часто писав матері листа, де в детальних дрібницях описував те, що трапилося за день в його шкільному житті. Також юнак реалізовував потенціал оповідача: щоб послухати вигадані пригодницькі історії Артура, навколо нього збиралися черги з однолітків, які «платили» оратору вирішеними завданнями з геометрії та алгебри.

Література

Дойл вибрав літературну діяльність недарма: бувши шестирічною дитиною, Артур написав дебютну розповідь під назвою «Мандрівник і тигр». Правда, твір вийшов коротким і не зайняв навіть цілої сторінки, тому що тигр одразу ж повечеряв нещасним мандрівником. Маленький хлопчик діяв за принципом «стислість - сестра таланту», а ставши дорослим, Артур пояснив, що вже тоді був реалістом і не бачив виходу зі скрутного становища.

Дійсно, майстер пера не звик грішити прийомом «Бога» - коли головного героя, який опинився в непотрібний час в непотрібному місці, рятує зовнішній або які раніше не діяв у творі фактор. Те, що Дойл замість письменницького терену спочатку вибрав благородну професію медика, ні у кого не викликає подиву, адже подібних прикладів безліч, навіть Чехов казав, що «медицина - моя законна дружина, а література - коханка».

Молодий чоловік вважав за краще мати білий медичний халат ніж перо і чорнильницю завдяки впливу якогось Брайана Ч. Уоллера, який орендував кімнату у місіс Фоулі. Тому, наслухавшись лікарських оповідань, молодий чоловік без всяких роздумів подає документи до Единбурзького університету. Ставши студентом, Дойл познайомився з іншими майбутніми письменниками - Джеймсом Баррі та Робертом Люісом Стівенсоном.

У вільний від лекційних матеріалів час Артур займався улюбленою справою - сидів над книгами Брета Гарту та Едгара Аллана По, чий «Золотий жук» залишив у серці молодого чоловіка незабутні враження. Натхненний романами та містичними розповідями, письменник пробує свої сили на літературній ниві й створює повісті «Таємниця Сесаськой долини» і «Американська історія».

У 1881 році Дойл отримує диплом бакалавра і відправляється на медичну практику. Автору «Собаки Баскервілів» знадобилося близько десяти років, щоб відмовитися від професії офтальмолога і поринути з головою в багатогранний світ літературних рядків. У 1884 році під впливом Чарльза Діккенса Артур Конан починає роботу над романом «Торговий дім Гердлстон» (надруковано в 1890), що розповідає про кримінально-побутові проблеми англійського суспільства. Фабула будується на спритних ділках та прихильниках злочинного світу: вони обводять навколо пальця людей, які миттю зявляються у владі аферистів.

У березні 1886 року сер Конан Дойл трудиться над «Етюд у багряних тонах», робота над яким була закінчена вже у квітні. Саме в цьому творі вперше перед читачами постає відомий лондонський детектив Шерлок Холмс. Прототипом професійного детектива стала реальна людина - Джозеф Белл, хірург, професор університету в Единбурзі, який умів обчислити за допомогою логіки як грубу помилку, так і повну брехню.

Джозефа обожнював його уень, який старанно спостерігав за кожним рухом майстра, що придумав власний дедуктивний метод. Виявляється, недопалки, попіл, годинник, покусана собакою тростина і бруд під нігтями можуть сказати про людину набагато більше речей, ніж його власна біографія.

Персонаж Шерлок Холмс - це свого роду ноу-хау на літературних теренах, оскільки автор детективних оповідань прагнув зробити його звичайною людиною, а не містичним книжковим героєм, в якому концентруються або позитивні, або негативні якості. Шерлок, як і інші смертні, має погані звички: Холмс неакуратний в поводженні з речами, постійно курить міцні сигари та цигарки (трубка - це вигадки ілюстраторів) і при повній відсутності цікавих злочинів вживає кокаїн внутрішньовенно.

Повість «Скандал в Богемії» стала початком знаменитого циклу «Пригоди Шерлока Холмса», куди увійшли 12 детективних оповідань про слідчого і його друга - доктора Ватсона. Також Конан Дойл створив чотири повноцінних романи, де, крім «Етюд у багряних тонах», є «Собака Баскервілів», «Долина жаху» і «Знак чотирьох». Завдяки популярним творам Дойл став чи не найбільш високооплачуваним письменником як на території Англії, так і в усьому світі.

Подейкують, що в один момент Шерлок Холмс набрид творцеві, тому Артур вирішив убити дотепного детектива. Але після загибелі вигаданого детектива Дойлю стали погрожувати й попередили, що його доля буде сумною, якщо письменник не воскресить вподобаного читачами героя. Артур не посмів не послухатися волі провокатора, тому продовжив працювати над численними розповідями.

Особисте життя

Зовні Артур Конан Дойл, як і Теодор Рузвельт, створював, створював враження сильного і могутнього чоловіка, схожого на богатиря. Автор книг до старості займався спортом і навіть в похилому віці міг дати фору молодим. З чуток, саме Дойл навчив швейцарців кататися на гірських лижах, організовував автогонки й став першою людиною, що осідлав мопед.

Особисте життя сера Артура Конан Дойля - джерело інформації, з якої можна скласти цілу книгу, схожу на нетривіальний роман. Наприклад, він вирушав у мореплавання на китобійне судно, де перебував на посаді корабельного лікаря. Письменник милувався неосяжними просторами морських глибин, а також полював на тюленів. Крім цього, геній літератури служив на суховантажі біля берегів Західної Африки, де познайомився з побутом та традиціями іншого народу.

Під час Першої світової війни Дойл тимчасово пригальмував літературну діяльність і спробував вирушити на фронт добровольцем, щоб показати сучасникам приклад відваги й мужності. Але письменник мусив остудити запал, тому, що його пропозицію відхилили. Після цих подій Артур почав видавати публіцистичні статті: у виданні The Times мало не кожен день з'являлися рукописи літератора на військову тему.

Він власноруч організовував загони волонтерів і намагався стати ватажком «рейдів відплати». Майстер пера не міг залишатися бездіяльним в цей смутний час, тому що щохвилини розмірковував про жахливі тортури, яким піддаються його співвітчизники.

Що стосується любовних відносин, то перша обраниця метра Луїза Хокінс, яка подарувала йому двох дітей, померла від сухот в 1906 році. Уже через рік Артур робить пропозицію Джин Леккі - жінці, в яку був таємно закоханий з 1897 року. Від другого шлюбу в сім'ї літератора народилося ще троє дітей: Джин, Денис і Адріан (який став біографом письменника).

Хоча Дойл позиціонував себе як реаліст, він детально вивчав окультну літературу і проводив спіритичні сеанси. Письменник сподівався, що духи померлих дадуть відповіді на питання, що цікавлять його, зокрема, Артура хвилювали роздуми про те, чи існує життя після смерті.

Смерть

Останніми роками життя Дойля ніщо не віщувало біди, автор «Загубленого світу» був сповнений енергії та сил, в 1920-х роках письменник побував мало не на всіх континентах світу. Але під час поїздки в Скандинавію здоров'я генія літератури погіршилось, тому протягом всієї весни він пробув в ліжку в оточенні рідних і близьких.

Як тільки Дойл відчув себе краще, він відправився в столицю Великобританії, щоб здійснити свою останню спробу в житті поговорити з міністром внутрішніх справ і вимагати скасування законів, згідно з якими уряд переслідує послідовників спіритизму.

Сер Артур Конан Дойл помер у себе вдома в Сусексі від серцевого нападу вранці 7 липня 1930 року. Спочатку могила творця розташовувалася біля його будиночка, але пізніше останки письменника перепоховали в Н’ю-Форесті.

Бібліографія

Цикл про Шерлока Холмса
1887 - Етюд в багрових тонах
1890 - Знак чотирьох
18992 - Пригоди Шерлока Холмса
1893 - Записки про Шерлока Холмса
1902 - Собака Баскервілів
1904 - Повернення Шерлока Холмса
1915 - Долина жаху
1917 - Його прощальний уклін
1927 - Архів Шерлока Холмса
Цикл про професора Челенджера
1902 - Загублений світ
1913 - Отруєний пояс
1926 - Країна туману
1928 - Коли Земля скрикнула
1929 - Дезінтеграційні машини
Інші твори
1884 - Повідомлення Хебекука Джефсона
1887 - Домашні справи дядечка Джеремі
1889 - Таємниця Клумбера
1890 - Торговий дім Гердлстон
1890 - Капітан «Полярної Зірки»
1921 - Явище фей