Еліна Заржицька

Заржицька Еліна Іванівна з’явилася на світ 27 листопада 1960 року. Сталася ця подія в місті Дніпрі.
Навчалася вона в Національному гірничому університеті.
Та життєвий її шлях тісно пов’язаний з пером. Еліна Заржицька входить до складу Національної Спілки письменників України та Національної Спілки журналістів України. Часто професія журналіста та письменницька діяльність переплітаються, велику кількість зустрічей зі знаменитими письменниками та відомими людьми провела Е. Заржицька як журналіст.
Пише вона, в першу чергу для дітей: починаючи від дошкільнят, закінчуючи учнями середньої школи. Хоча така цільова аудиторія є досить умовною. Адже ці твори: казки, оповідання, пригодницькі повісті цікаво читати у будь-якому віці. Є в авторки й літературні речі, спрямовані на серйозного і дорослого читача, наприклад, «Три сходинки голодомору» та твори на історичну тематику.
Велика кількість творів письменниці опублікована у періодичних видання. Деякі твори вийшли друком окремо. Найвідоміші з них: «Приключения розового динозаврика и его друзей», «Убити Антиципатора», «Як черепаха Наталка до школи збиралася». Остання згадана казка, а також казки «Про ліниву ворону», «Хоробре мишеня» та «Про маленького метелика» лягли в основу мультиплікаційних фільмів.
Також, написані авторкою лібрето, були використані у створенні музичних вистав, які вже неодноразово бачили у сценічному виконанні глядачі. Це «Пригоди Морського Коника» та «Як тітонька Жаба на ринок збиралася».
Казки Е. Заржицької перекладені на декілька мов. До речі, у письменниці є і російськомовні твори і твори, написані солов’їною.
Нещодавно авторку включили до шкільної програми. Це її: «Легенди про козаків» та «Як козак у морського царя служив».
Те, що частина творчого доробку письменниці пропонується школярам для вивчення в обов’язковому порядку, зовсім не дивина, оскільки вони просякнуті патріотизмом, ідеєю перемоги добра над злом та здатні виховувати тільки найкращі риси. Це стосується і казок та інших творів для дітей.
Також Еліна Заржицька є автором та упорядником аудіо книг, електронних збірників казок. І це правильно, адже дитячий письменник має йти в ногу з часом і не відставати від уподобань та захоплень своїх маленьких читачів.
Також вона є керівником літературної дитячої та юнацької секції «Джерело» при Національній Спілці письменників України.
Неодноразово Еліна Заржицька входила до складу журі Міжнародних, Всеукраїнських та регіональних конкурсів, фестивалів та премій. Наприклад, «Чарівна книжка», «Чарівне місто над Дніпром» та багато інших.
З іншого боку, тобто з боку конкурсанта, письменниця теж побувала багато разів. Вона є дипломантом, лауреатом та переможцем багатьох конкурсів та премій різного рівня.
Останніми з них є «Коронація слова», де вона стала Лауреатом в номінації «Вибір видавця» з романом «Убити Антиципатора», який написаний нею у співавторстві з Ольгою Рєпіною. За цю ж книгу, у 2019 році вони отримали Міжнародну медаль імені О. Довженка.
Книга «Убити Антиципатора» — про любов та патріотизм. Але, сцен занадто сентиментальних, або, як говорять, сопливих, тут не знайти. І, хоча головна героїня твору, Людмила Підлісна, є уособленням нашої матінки-України, вона не є нещасною і змученою, як прийнято писати в українській літературі з давніх-давен. Ця жінка вольова, сильна і мужня. Так, вона помиляється, десь її образили, десь зрадили, але вона проходить всі випробування з гордо піднятою головою. І, врешті-решт, у коловороті подій, знаходить і себе, і свою любов, і робить свій вибір.
Всі події з життя головних героїв, або психотипів, як зазначає сама авторка, проходять на тлі буремних часів, у яких легко вгадується доба сучасності. Ми бачимо побитих у центрі міста дітей-студентів, активістів знаходять пошматованими, у буквальному смислі слова, в лісі, стоять наметові містечка і готуються коктейлі Молотова. І кожен робить свій вибір. Хтось гине на Майдані, а хтось слугує тим, хто платить. От і все.
Образ Антиципатора бридкий та огидний, як зовнішньо, так і внутрішньо. Він чинить біль і вирощує ненависть навколо себе. Але він має велику владу, бо має Гроші. Але, чи зможуть вони його захистити?..
Ліда Золотаренко — образ (чи психотип) жінки, яка ладна продатися за матеріальні блага. Вона стає коханкою Антиципатора. І вважає, що краще виконувати всі забаганки цієї зажерливої, гладкої та смердючої тварини, але мати Гроші, ніж стояти, за якісь там ідеї та бути голодною.
Головна ідея твору — кожен психотип, так чи інакше, своїми вчинками і, навпаки, бездіяльністю, впливає на долю всієї країни, на долю народу в цілому. Якщо більшість людей плазує перед владою тупих, жорстоких багатіїв, то і меншості прийдеться схилити голову. Чи ні? На це та багато інших питань дається відповідь у книзі «Убити Антиципатора». Щось читається на сторінках, щось між рядками. Те, що цю книгу прочитати варто — беззаперечно. Варто всім: і патріотам, і запроданцям, і антиципаторам, Всім, хто належить до великого українського народу.