You are here

Френсіс Скотт Фіцджеральд

Рейтинг: 
38
День народження: 
Вересень 24, 1896
Дата смерті: 
Листопад 21, 1940

Ім'я: Френсіс Скотт Фіцджеральд (Francis Scott Fitzgerald)
Знак зодіаку: Ваги
Вік: 44 роки
Дата смерті: 21 листопада 1940
Місце народження: Сент-Пол, США
Зріст: 174
Діяльність: письменник
Сімейний стан: був у розлученні

Френсіс Скотт Фіцджеральд: біографія

За порівняно невелику літературну історію Америка встигла залишити величезну спадщину. Марк Твен, Джек Лондон, Маргарет Мітчелл, Едгар По, Харпер Лі, Стівен Кінг, Теодор Драйзер... Вони жили та творили в різні часи, проте в книгах цих письменників відчувається однаковий дух, національний колорит і ще щось невловиме, що об'єднує. Мабуть, найбільш яскраво описані вище почуття викликають твори визнаного американського класика Френсіса Скота Фіцджеральда.

Дитинство і юність

Френсіс народився в сім'ї вихідців з Ірландії. Його дід по материнській лінії Філіп Маккіллан, емігрувавши в США, зумів встати на ноги в новій країні і розбагатіти. А от після втечі з тієї ж Ірландії Едуарду Фіцджеральду — батькові майбутнього письменника - домогтися таких же результатів не вдалося. Едуард ледве-ледве зводив кінці з кінцями, тому, коли Моллі Маккілан привела до батьків майбутнього чоловіка, вони всіляко намагалися відрадити дівчину від такого ненадійного кавалера.
Зрештою, Едуард і Моллі зіграли весілля, тому старому Маккіллану довелося з цим змиритися і на перших порах допомогти новоспеченій сім'ї. Пізніше подружжя Фіцджеральд завела бізнес і змогла себе забезпечити.
Єдиною проблемою, що мучила молоду сім'ю, стала загибель двох перших дітей. Тому пара невимовно зраділа, коли 24 вересня 1896 року на світ з'явився довгоочікуваний синок. Хлопчика було вирішено назвати Френсіс Скотт.
Оскільки Френсіс і його сестра Луїза були членами католицької сім'ї, то і початкову освіту діти отримали в католицьких школах. Хлопчик закінчив Академію Святого Павла (Saint Paul Academy), розташовану в рідному штаті Міннесота.
Продовжив навчання юний Фіцджеральд в приватній школі Ньюмана (The Newman School), розташованій в штаті Массачусетс. Навчаючись в школі Ньюмана, Френсіс вільний час приділяв самоосвіті.
Після закінчення приватної школи хлопець перебрався в штат Нью-Джерсі, щоб вступити до Прінстонського університету (Princeton University). Бувши студентом престижного вузу, Фіцджеральд задумався про кар'єру письменника і сценариста комедійних мюзиклів. Френсіс брав участь в літературних конкурсах, але не забував і про фізичну форму стежити: Фіцджеральд ще на першому курсі потрапив до складу університетської збірної по футболу.
Однак закінчувати університет хлопець не став. Замість цього в 1917 році пішов добровольцем до армії, де, до речі, встиг побудувати кар'єру, дослужившись до звання ад'ютанта командира піхотної бригади.
У 1919 році Фіцджеральд покинув військові ряди. У планах хлопця було весілля з Зельдою Сейр, прекрасною дівчиною з поважної родини з Алабами. Але цьому шлюбові завадили батьки Зельди, вважаючи, що не варто видавати свою дочку за хлопця, який щойно повернувся з армії й не має стабільного доходу. Ось вже точно спіраль долі - повторити епізод з долі батька і матері!
Френсіс Скотт вирішив, що якщо він стане відомим письменником, то батьки дівчини змінять свою думку. Фіцджеральд перебрався в Нью-Йорк, де став заробляти на життя, працюючи рекламним агентом, а у вільний час - писати дебютний роман.

Література

Готовий рукопис твору «Романтичний егоїст» Френсіс розіслав по головним видавництвам Нью-Йорка, але у відповідь отримав лише відмови. Це стало сильним ударом для хлопця. Він почав випивати, а потім і роботу закинув. Залишившись без засобів до існування, він повернувся в рідну домівку.
Трохи оговтавшись, Фіцджеральд вирішує підправити рукопис, що призводить до її переписування з нуля. Новий екземпляр початківець романіст знову розсилає по видавництвах. З Charles Scribner`s Son приходить лист, підписаний головним редактором Максвеллом Перкинсом. У ньому головний редактор повідомляє, що твір Френсіса сильно відрізняється від всього того, що видається зараз. Але видавництво готове ризикнути і випустити книгу, так як вірить в її успіх.
26 березня 1920 року переписаний «Романтичний егоїст» виходить в Charles Scribner`s Son під назвою «По цей бік раю». Книга стає бестселером (в ті роки ще не використовувалося це слово, але сьогодні ефект від продажу роману назвали б саме так), автор - відомим, а Зельда Сейр - нареченою Фіцджеральда.
Далі Френсіс пише розповіді для альманахів і популярних журналів, пізніше ці розповіді будуть опубліковані в його першій збірці «Емансиповані та глибокодумні». У травні 1922 року в Collier`s Weekly видається розповідь «Загадкова історія Бенджаміна Баттона», який ще сильніше зміцнив Фіцджеральда на позиції автора нового покоління - покоління джазу.
Незважаючи на народження доньки, Френсіс і Зельда починають вести шикарний спосіб життя і стають героями світських хронік. Всі їх перформанси насправді відрізняються розмахом і показовістю. У 1922 році Фіцджеральд набувають особняк-новобудову на Манхеттені. Саме там письменник починає роботу над «Великим Гетсбі».
Водночас Френсіс видає свій другий роман - «Прекрасні і прокляті», продає права на його екранізацію Вільяму А. Сайтеру, а потім випускає збірку «Розповіді про століття джазу» і п'єсу «Розмазня».
У 1924 році Фіцджеральд вирішує відправитися в Європу. Під час своєї подорожі він встигає завести нові знайомства, а також подружитися з Ернестом Хемінгуеєм, який проживав в той час в Парижі. В Америці в цей час виходить третій роман Френсіса - «Великий Гетсбі», а також його кінопостановка, знята Гербертом Бреноном.
Повернувшись на батьківщину, письменник опублікував черговий збірник, який отримав назву «Всі ці сумні молоді люди», після якого в житті Фіцджеральда починається чорна смуга. Початком вважається помутніння розуму у його дружини та початок розвитку у неї шизофренії. Вилікувати Зельду не вдається. Френсіс знову призвичаївся до алкоголю, що призводить до творчої кризи.
У 1934 році несподівано для всіх виходить новий роман письменника - «Ніч ніжна», заснований на його ж біографії.
Пізніше Фіцджеральд вирішує змінити вектор дій і стає голлівудським режисером. За його участю вийшло багато стрічок тих років, проте найгучнішими успіхами стали «Три товариші» Френк Борзейгі за романом Еріха Марії Ремарка і «Жінки» Джорджа Кьюкора. За іронією долі ні в одному з цих фільмів в титрах ім'я письменника не вказано.
У 1939 році Фіцджеральд починає роботу над «Останнім магнатом» - романом про закулісся Голлівуду. Цей роман буде випущений вже посмертно, як і збірники «Крах» і «Витрати хорошого виховання».
Фіцджеральд зміг максимально можливо передати дух того часу. Це і призвело до появи численних екранізацій його книг. До числа відомих відносяться «Великий Гетсбі» (1974) Джека Клейтона з Роберт Редфордом і Мією Ферроу, «Останній магнат» (1976) Еліа Казана з Робертом Де Ніро,«Загадкова історія Бенджаміна Баттона» (2008) Девіда Фінчера з Бредом Піттом і Кейт Бланшетт, а також «Великий Гетсбі» (2013) База Лурмана з цілою плеядою видатних акторів - Леонардо Ді Капріо, Тобі Магуайром, Кері Малліганом, Джоел Едгертоном, Елізабет Дебікі і Джейсоном Кларком.
Також в 2016 році на екрани вийшов серіал «Останній магнат». Головні ролі в новій екранізації виконали Метт Бомер і Лілі Коллінз. Це не єдина телевізійна постановка творів Фіцджеральда - на ТВ виходили як самостійні екранізації творів письменника, так і адаптації окремих оповідань для серіалів-антологій на кшталт «Саспенс» і «Кульмінація».

Особисте життя

З 1920 по 1940 рік Фіцджеральд був одружений з Зельдою Сейр. 26 жовтня 1921 року біля пари народилася дочка Франсес.
Після розлучення з Зельдою Фіцджеральд деякий час зустрічався з журналісткою, яка пише про новини Голлівуду для великих видань. Нову обраницю Френсіса звали Шейла Грем. Разом вони прожили мало, причиною тому стала смерть письменника.

Смерть Френсіса Скотта Фіцджеральда

Помер письменник 21 грудня 1940 року.
Офіційна причина смерті - серцевий напад, проте друзі і знайомі запевняли, що насправді Френсіса не стало через надмірне вживання алкоголю, яким він зловживав після розлучення з Зельдою.

Бібліографія

1920 - «По цей бік раю»
1922 - «Загадкова історія Бенджаміна Баттона»
1922 - «Прекрасні та кляті»
1923 - «Розповіді про століття джазу»
1925 - «Великий Гетсбі»
1926 - «Всі ці сумні молоді люди»
1934 - «Ніч ніжна»
1935 -«Сигнали»
1941-«Останній магнат»
1945-«Крах»

Книжки оцінені користувачами