Кен Елтон Кізі — американський письменник, хіпі, людина неординарна, як у своїй поведінці на протязі життя, так і у творах.
На світ майбутній письменник з’явився 17 вересня 1935 року в м. Ла-Хунта, що розташоване поблизу Колорадо. Батьки з раннього дитинства намагалися виростити зі свого хлопчика справжнього мужнього чоловіка. Він займався і плаванням, і боксом, і боротьбою, й американським футболом. До речі, він став найкращим у своєму штаті з боротьби. Також юний Кен полюбляв рибалити та полювати. Звичайно, що ці заняття сприяли формуванню у нього таких рис, як упевненість та рішучість. І саме їх Кізі й продемонстрував у свої 17 років, коли залишив батьків та дім і став окремо жити зі своєю шкільною подругою Фей Хексбі. І, хоча такі шлюби, сповнені імпульсивності та палкої пристрасті, зазвичай, швидко розпадаються, цей випадок став винятком. Вони прожили разом все своє життя, розділяючи навпіл всі пригоди та шалені події їхнього життя. У цьому шлюбі, в любові народяться четверо діток.
Незважаючи на те, що Кен Кізі міг вільно розпоряджатися своїм часом та життям після того, як покинув батьківський дім, він, все ж, розуміє, що для якісно хорошого життя необхідна освіта. І вступає до університету в штаті Орегон. Здобуваючи професію журналіста, він починає експериментувати з написанням художніх творів. Ці спроби є досить вдалими і Кізі отримує Національну стипендію Вудро Вілсона. Також вирушає до університету у м. Стендфорд, де проходить курси, на яких вчать писати майстерно вже не в ролі журналіста, а у ролі письменника.
У 29 років молодий автор та декілька його друзів створюють неформальне об’єднання хіпі, яке отримало назву «Веселі пустуни». Вони є досить відомими не тільки як перші хіпі, а й завдяки своїм вечіркам, які називали «кислотними тестами». Назву таку вони отримали не випадково. Річ у тому, що Кізі працював на посаді санітара у психіатричній лікарні. Там проводилися досліди на використання різних наркотичних речовин, у тому числі й ЛСД. Молодий автор брав у них участь. І саме на своїх концертах вони пропонували молоді цей наркотики «за спасибі». На цих дійствах лунала гучна музика, було світлове шоу. Молодь почувала себе вільно і розкуто, не намагаючись втиснутися у якісь рамки.
Саме під дією препарату ЛСД був написаний найвідоміший твір Кена Кізі — «Пролітаючи над гніздом зозулі». Працюючи в госпіталі, автор задумався над тим, чи дійсно люди, які там знаходяться є хворими, чи вони просто інші, не такі, як ми звикли, не такі, як від них очікують. Не погані і не хороші — просто інші. Саме ця ідея і проходить червоною ниткою через увесь твір. Після його друку у 1962 році, визнання приходить до автора. Ще більший фурор справила кіно версія книги. Фільм, за її мотивами, отримав 5 «Оскарів» та близько трьох десятків інших нагород. Це була довгоочікувана перемога, зважаючи на те, що попередні твори — «Зоопарк» та «Кінець осені» так і залишилися непоміченими рукописами.
Другий відомий роман автора за назвою «Часом примха велика», написаний у 1964 році, теж екранізують. Успішними стають і книга, і фільм.
Життя Кена Кізі поза літературою було сумбурним, веселим і просякнутим наркотиками. Він мандрує яскравим автобусом зі своїми «Пустунами», отримуючи від життя задоволення, не маючи обов’язків та турбот. Але таке існування просто не могло пройти без проблем із законом. Наркотики — слабкість Кізі. І саме через них він отримує п’ятимісячне позбавлення волі. Оскільки змінити, аж занадто вільне життя на тюремну камеру йому не дуже хотілося, він вирішує зіграти свою смерть. Його друзяки залишають над прірвою його авто, в якому лежить «передсмертна записка». А він тим часом тікає до Мексики. Та проживши там більше, ніж півроку, Кен повертається на Батьківщину. Але поліція про нього не забула. І йому, все ж доводиться відсидіти свій термін у в’язниці.
Чи то останні події в його житті, так вплинули на Кізі, чи ще щось, але, повернувшись додому, він нарешті вирішує «осісти» на своїй малій Батьківщині — на фермі батька. Все своє подальше життя він присвячує роботі, сім’ї та літературі. Щоправда фурору твору «Пролітаючи…» уже повторити не вдасться. Літературна спадщина автора має багато форм: і великих, і малих, а саме: есе, оповідання, драми, дитяча література, романи. До речі, третій великий твір письменника, який отримав назву «Пісня моряка» так і не став успішним.
Чи то спосіб життя великого хіпі, з його шаленим життям так вплинув, чи то так склалася доля, але останні місяці життя письменника були вкрай важкими. Він пережив інсульт, був діабетиком, а потім ще й захворів раком печінки. Відійшов у кращий світ письменник 10 листопада 2001 року.