Любко Дереш

Українського письменника Любка Дереша (Любомира Андрійовича Дереша) можна, по праву, назвати феноменом сучасного вітчизняного літературного світу. Чому? Річ у тому, що цей автор зумів написати достойні, сучасні, глибокі і, в результаті, популярні та визнані твори, маючи 16 років. А саме — це романи «Культ» та «Поклоніння ящірці». Але про них — далі.
На світ майбутній письменник з’явився 10 серпня 1984 року у містечку Пустомити, що на Львівщині. Освіту отримував спочатку у місцевій середній школі, а потім відправився на навчання до Львова. Там спершу закінчив фізико-математичний ліцей, а потім — університет. До речі, вища освіта його зовсім не пов’язана з художнім словом — це фізико-математичний факультет.
Перший надрукований твір автора — «Культ». Широкому загалу він став доступний у 2002 році. Звернемо увагу на те, що автор тоді ледь став повнолітнім, а його роман уже буквально змітали з полиць. Цей твір просякнутий алюзіями, містикою, хіттю та коханням. Головні герої — Юрко Банзай та Дарця Борхес поєднуються в стосунках, які заперечує мораль, бо він — молодий педагог, а вона — учениця. Мова твору не залишить байдужим нікого, не помітити її особливості просто неможливо, адже для того, аби краще розкрити підлітково-молодіжну сутність, автор вдається до використання сленгових виразів та ненормативної лексики. «Культ» не без допомоги Ю. Андруховича було видано в Німеччині.
У тому ж році було надруковано ще один роман Любка Дереша — «Поклоніння ящірці». Назвати його другим у доробку письменника не можна, оскільки він, власне, був написаний першим, ніж «Культ». Ми бачимо, що деякі літературні герої, яких ми на мить зустрічаємо у цьому романі «мандрують» у «Культ», де розкривається їхня подальша доля. Стосовно твору «Поклоніння ящірці» варто зауважити, що у ньому, як і в усіх творах митця, ведеться розповідь про підлітків та про ситуації, що склалися в їхньому житті. У цьому творі присутні наркотики, секс, убивство та любов. Зображена ситуація, коли людина, яка є слабкою духом, перебуваючи під контролем, накопичує у собі дуже багато негативу і, зрештою, вирвавшись на волю, коїть багато лиха. До речі, автор часто використовує прийом зображення марева, яке бачать літературні герої після вживання наркотиків. Інколи ці сцени є не зовсім зрозумілими: чи то вплив галюциногенів, чи то містика. У будь-якому разі читати Л. Дереша цікаво. Цікаво не тільки підліткам — про яких і для яких, в першу чергу, написаний твір, а й дорослим, тим, хто любить фентезі та і взагалі сучасну літературу, бо вона — інша, ніж 50 чи 100 років тому, бо дещо схожа на істоту, яка живе і розвивається.
Наступні «дітища» автора: «Архе», «Намір!» та «Трохи пітьми» з’являються з інтервалом у рік, починаючи з 2005 року. Любко Дереш став відомим не тільки в Україні, а й за кордоном. Перекладено його твори щонайменше п’ятьма мовами. Починаючи з 2008 року письменник є ведучим «Книжкової полиці» — літературної програми на каналі КРТ.
З інтерв’ю відомо, що він дуже багато читає сучасних українських авторів, а також обожнює Стівена Кінга. Саме його вплив досить відчутний у літературному доробку Л. Дереша. Також він наголошує на тому, що його творчість часто черпає натхнення з музики: «Музика, яка викликає мурашки по шкірі, мене надихає».
У 2012 році закінчилася п’ятирічна робота автора над новим романом — «Голова Якова», і він був виданий.
Також Любко Дереш пише для дітей. Твір «Дивні дні Гані Гран» орієнтований саме на маленьких читачів.