You are here

Микола Олійник

Рейтинг: 
4
День народження: 
Березень 9, 1923
Дата смерті: 
Січень 8, 1997

Народився Микола Олійник 9 березня 1923-го року в сім’ї селян у селі Бишів, що на Київщині. Батьками майбутнього письменника були Яків та Харитина Олійники. Матері не доводилося навчатися грамоті, батько складно, але, все ж, міг читати.

Вперше поезія Миколи Олійника вийшла друком в періодичному виданні місцевого значення «За більшовицькі колгоспи» в День народження самого автора, а також іменин Великого Кобзаря і, власне, йому й була присвячена, про що йшлося вже в самій назві — «Тарасу Шевченку». На той момент Миколі якраз виповнилося шістнадцять років.

Закінчивши середню школу в рідному селі Бишів, хлопець вступає в Київський педагогічний інститут імені М. Горького. Його було зараховано до списків студентів філологічного факультету.
Та провчитися Микола Олійник встиг лише перший курс. Потім прилетіла лиха звістка про початок німецько-радянської війни. А в середині літа 1941-го року студента Олійника було заарештовано за проведення антирадянської агітації, хоча насправді ні до чого подібного він не мав ніякого відношення. Не зважаючи на це, молодому Миколі Олійнику судилося більше ніж рік гибіти за колючим дротом спецтабору НКВС — Актюбінлаг.

На початку осені 1942-го року в складі роти штрафників молодий чоловік був відправлений на передову. Фашистам два рази вдалося завдати йому серйозних поранень. Він отримав Орден Слави 3-го ступеня Орден Червоної Зірки та медалі.

1948-го року Микола Олійник був демобілізований. Тепер чоловік зміг повернутися додому, в Бишів. Тут йому вдалося влаштуватися в редакцію районної газети. Також чоловік продовжує навчання, проте в інститут він вже повертається на заочне відділення факультету. Через деякий час Микола Якович переїздить до Волині. Там також він отримує посаду в редакції місцевої газети. Тепер він активно береться за літературну творчість. З-під його пера одне за одним виходять оповідання та нариси. Також літератор серйозно займається збиранням фольклору, під його керівництвом функціонує обласне літературне об’єднання.

Згодом Микола Якович працював в газеті «Молодь України». Ще чоловік багато часу був завідуючим відділу прозових творів провідного журналу Спілки письменників під назвою «Вітчизна».
Відійшов у засвіти Микола Олійник 8 січня 1997-го року. Могила письменника знаходиться в м. Київ, на Байковому кладовищі.

Творчий доробок

1966-го року виходить друком книга Миколи Олійника «Волинські оповідання».

Ще в дитячі роки Микола захопився творчістю Лесі Українки. Це захоплення не покинуло його і в зрілому віці — літератор детально дослідив життєвий шлях Лесі й написав про неї повість. У першій її частині, що носить ім’я письменниці, ведеться мова про дитячі роки літераторки. В другій же частині — про молодість Лесі Українки, світоглядне формування та відносини з С. Мержинським. Книга отримала схвальні відгуки як серед читачів, так і серед представників критики. Тож це стало ще одним поштовхом до нових літературних доробків, присвячених улюбленій, геніальній письменниці. Тож 1963-го року виходить друком повість «Одержима». Наступне її перевидання, що вийшло друком трьома роками пізніше, вже називалося «Дочка Прометея». 1991-го року Миколу Олійника за цей твір було нагороджено Премією імені Лесі Українки.

З 1971-го року по черзі видруковуються три романи автора про літератора С. Степняка-Кравчинського. 1975-го року це вже була завершена трилогія, яка отримала назву «Пролог».
«Творча удача» Миколи Олійника — ще одна трилогія — «Жилюки».

Також автор написав кілька п’єс; повісті, новели, оповідання, есе. Ще він проводив літературознавчі розвідки про життя та творчість багатьох авторів, які були оформлені у вигляді літературознавчих статей та есеїв.

Микола Олійник, до того ж, виступав в ролі перекладача. Його твори, в свою чергу, теж перекладалися на різні мови світу: російську, білоруську, латиську, грузинську, болгарську, польську, чеську і словацьку.

Книжки оцінені користувачами