Семена Володимировича Скляренка Україна та світ знають як українського літератора, що писав прозові твори, серед яких і відомі історичні романи.

Майбутній письменник з’явився на світ 26 вересня 1901-го року в с. Прохорівці Черкаської області. Його сім’я жила досить бідно. Навчання хлопця почалося в стінах місцевої школи, а пізніше він став учнем Золотоніської гімназії. Його захоплювало читання, він обожнював літературу, а через певний час і сам взявся за перо. Перший вірш молодого автора взяла до друку місцева газета «Голос труда» в 1919-му році. Він називався «Гімн праці».

По закінченню гімназійної науки Семен Скляренко знову приїздить в рідне село, де влаштовується на посади бібліотекаря та вчителя. Також юнак активно займається літературною діяльністю, а результати його творчих потуг друкуються в періодиці. З-під його пера виходять поетичні твори, а також мала проза — оповідання з нарисами, які розміщуються на шпальтах газет республіканського рівня — «Більшовик», «Селянська газета». Також його твори були прийняті до альманаху «Вир революції».

1921-го року Комітет незаможних селян приймає рішення відправити Семена Скляренка на навчання в Київський політехнічний інститут, що і втілює в життя. Та вже через половину року Семена забирають до армії. Пройшовши військову службу, молодик з 1924-го року оселяється в місті Єгор’євськ, що в Московській області. Там він працює завідуючим клубу, а також керівником культвідділу профспілкової ради.

1926-го року чоловік повертається на Батьківщину. В Україні він починає працювати в редакції «Радянської думки» в м. Черкаси, а вже наступного року переїздить у Київ, де його беруть до «Пролетарської правди».

Семен Скляренко заявляє про себе в літературному процесі свого часу оповіданнями, які були вміщені в збірку «Вітер з гір». Повістю «Матрос Ісай», яка вийшла друком 1930-го року, автор змальовує частину подій, що відбувалися під час громадянської війни в Україні.

Та найбільш широкого визнання письменник досягнув після виходу трилогії «Шлях на Київ»: перша книга має однойменну назву і була видрукувана 1937-ро року, ще через 2 роки вийшла друга частина трилогії — «Щорс Микола», а в 1940-му році — завершальна частина — «Польський фронт».

Велика Вітчизняна війна зробила із С. Скляренка військового кореспондента. Після всього пережитого та побаченого письменник, тримаючи все в пам’яті, створює повість «Україна кличе». Головним героєм твору став Сила Жердяга, якого читачі вже знали із роману «Шлях на Київ».

По закінченню війни, 1945-го року виходить збірка Скляренка «Рапорт», яка наповнена найкращими оповіданнями та мініатюрами автора, які вийшли з-під його пера в час війни.

1954-го року видано роман автора «Карпати».

«Святослав» (1959) та «Володимир» (1962) — твори Семена Скляренка про Київську Русь, які можна сміливо назвати видатним досягненням в царині історичного роману 1950-60-х років. Ці дві книги мали бути доповнені ще однією частиною — «Ярослав Мудрий». Та трилогії так і не судилося бути дописаною. 7 березня 1962-го року Семен Скляренко помер.

Могила автора знаходиться на Байковому цвинтарі.