Вікторія Гранецька

Гранецька Вікторія Леонідівна з’явилася на світ 24 березня 1981 року. Її батьками стали українка та поляк. Громадянство В. Гранецька має українське. І народження, й дитинство та юність авторки минуло в селі Юрівка, що на Вінниччині.

Ще змалку Вікторія тяжіла до літературної творчості: з-під її пера, ще у досить юному віці, вийшли казки та оповідання, а також поезії. Друкувала свої твори В. Гранецька в газеті районного масштабу.

Після закінчення школи дівчина вступила до Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського, з якого через п’ять років вийшла дипломованим практичним психологом. Та працювати за фахом Вікторії не пощастило. Вона змінила велику кількість різних посад: була офіціанткою та рекламним агентом, продавала косметику та працювала нянею. А трішки згодом доля все ж повела її у вірному напрямку: вона почала працювати зі словом. Спочатку це була посада коректора, згодом — журналіста та редактора, і врешті-решт — літературного редактора.

У 2011 році авторка голосно заявила про свою письменницьку діяльність, отримавши першу премію літературного конкурсу «Коронація слова» за свій роман «Мантра-омана». Того ж року він вийшов друком.

Ця книга є більш, ніж достойною, особливо враховуючи, що вона є не чим іншим, як пробою пера. У ній воєдино сплітаються містичні елементи та глибокий психологізм, на якому авторка знається, як ніхто інший, завдяки своїй освіті.

Сюжет твору дещо сплутаний. Головну героїню твору звати Єва. Читач знайомиться із нею, як з особою досить непривітною, грубою, яка не зважає на почуття інших людей, а думає тільки про себе. Вона впевнена у собі. Але тільки вдень. Коли надворі сутеніє до неї в гості приходить Ловець Снів і щосили вмовляє її покінчити життя самогубством. Врешті-решт випливає історія колишніх стосунків головної героїні: вона була безтями, і що головне — взаємно, закохана, проте її матір не влаштувала обрана дочкою пара, і в неї вийшло розлучити закоханих. Хлопець не зміг пережити розлуки з коханою. За це Єва має відповідати.

Найближчі два роки після виходу у світ книги «Мантра-омана» В. Гранецька працює журналісткою та періодично друкує невеликі твори в періодиці: «Симфонія №38», «Закохане місто» та інші.
У 2013 році був надрукований наступний роман авторки за назвою «ТІЛОтм». У ньому прослідковуються футуристичні мотиви. Динамічний сюжет не дає відірватися від книги. У романі йде мова про те, що у найближчому майбутньому для людства відкриються нові можливості: уже не треба буде приводити тіло в тонус вправами, масажами та ін’єкціями, пластичні операції також будуть ні до чого, бо ми зможемо обирати будь-яке тіло для того, щоб у нього переселитися.

2015 року письменниця починає активно писати поетичні неримовані твори. Саме з такими віршами В. Гранецька стала лауреатом Всеукраїнського поетичного фестивалю «Підкова Пегаса-2015».

Цього ж року вийшов друком третій роман авторки — «Щасливий». Ні за сюжетом, ні за мовою він не має нічого спільного з попередніми творами, проте не є менш цікавим.
У ньому розповідається про складну історію кохання дівчини з України та молодого чоловіка з Азербайджану. Зрозуміло, що у цих стосунках відбувається конфлікт традицій народів, виховання, який підсилюється відстанню між країнами, в яких народилися закохані, адже кожен із них хоче жити на своїй Батьківщині. Шлюб укладають та кінець проблемам аж ніяк не настає. Головна героїня, Олеся, має народити дитину, але хлопчик виявляється смертельно хворим. Ця обставина допомагає героям порозумітися та дійти спільного знаменника у тому, що все решта — другорядне.

Цей твір був нагороджений Спеціальною відзнакою «Коронації слова» у номінації «Гранд Романи».

Книжки оцінені користувачами