Всеволод Зіновійович Нестайко — відомий український дитячий письменник, з’явився на світ 30 січня 1930 року. Сталася ця подія у місті Бердичів, що знаходиться в Житомирській області. Це були непрості часи, й вони дуже вплинули на долю і подальше життя сім’ї письменника. Так батько ще трирічного Всеволода загинув у концтаборі. До речі, він був глибоко освіченою людиною та поліглотом. Мати, залишившись сама з малолітньою дитиною на руках, приймає рішення переїздити до Києва, оскільки там проживали родичі, і була надія не лишатися самотніми в усьому світі.

Після переїзду вона змогла організувати невеличку школу, оскільки була вчителем за освітою та покликанням, вела свою роботу таємно. До речі, у шкільному приміщенні їм із сином доводилося й жити. Мине багато років після цих подій, коли, уже відомий письменник, Всеволод Нестайко скаже про те, що у його дитинстві було так мало радощів та гумору, що він весь час намагався це компенсувати у своїх книгах — пише якомога веселіше. І в нього вийшло. Кожна книга просякнута здоровим добрим гумором. У його творах панує все, що необхідно для щасливого дитинства — дружба, любов та добро.

Середню освіту майбутній письменник отримав, щоправда, з перервами, які пов’язані зі складними історичними часами. Тому програму двох класів йому довелося освоювати самотужки. Проте це не завадило йому отримати срібну медаль. До речі, до золотої нагороди йому не вдалося дотягнутися лише через одну-єдину четвірку.
У 1947 році Всеволод вступає до Університету імені Шевченка в Києві на філологічний факультет. І вдало його закінчує.

Працювати почав, ще перебуваючи на четвертому курсі. Спочатку він обіймав посади літературного редактора та коректора в журналі «Барвінок», де й були вперше надруковані його твори, згодом — В. Нестайко працює в різних редакціях та видавництвах. Найбільший за обсягом запис у його трудовій книзі склав 21 рік — починаючи від 1956 року він завідував редакцією у видавництві літератури для дітей «Веселка». 1956 рік пам’ятний ще тим у біографії письменника, що була видана його перша книга за назвою «Шурка і Шурко». Після її виходу Всеволода Нестайка була включено до Спілки письменників.

Найбільш відомими творами автора стала трилогія «Тореадори з Васюківки». У неї входять: «Пригоди Робінзона Кукурузо», «Незнайомець з тринадцятої квартири» та «Таємниця трьох невідомих». Це комічні історії з життя двох хлопчиків — Яви та Павлуші. Вони полюбилися, як українським маленьким та великим читачам, так і шанувальникам з багатьох країн світу. За мотивами твору знята короткометражка з однойменною назвою. 1979 року цей твір було включено в «Особливий почесний список Г. К. Андерсена», тобто книга визнана в усьому світі, як зразок у дитячій літературі. У 2004 році світ побачило нове видання «Тореадорів…». Автор разом з Іваном Малковичем вніс корективи у славетний твір. Причиною цьому стало те, що до його складу входили певні ідеологічні вкраплення, без яких вихід у світ твору за часів радянської влади був би просто неможливий.
Інші твори також лягають в основу фільмів. Це: «Одиниця з обманом» та «Чудеса в Гарбузянах».

Чудовий твір автора «Незвичайні пригоди в лісовій школі» також полюбився і малим читачам, і дорослим. Критика теж сприйняла його на «ура». Саме за нього письменник був удостоєний Премії Лесі Українки у 1982 році.

Дуже цікавим фактом є те, що персонажі з книжок письменника «подорожують», тобто їх можна зустріти не в одному творі. Так знайомі діткам Колько Колючка та Кося Вухань із «Лісової школи», зустрічаються нам ще й у «Країні Місячних зайчиків» і так далі. Також у різних творах одна й та ж подія може висвітлюватися з боку різних персонажів. Наприклад, викрадення та пошуки білого дзеркальця в «Лісовій школі» зображується з погляду школярів — сил добра, а ця ж ситуація у «Країні Місячних зайчиків» вже зображена з позиції злих сил — Пана Морока, Баби Яги та її «молодшого брата» Бабая.

Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня автора була нагороджено у 2010 році. Ще через 2 роки він отримав почесний статус «Золотий письменник України». І це все недарма. Адже писати для дітей та про дітей зможе далеко не кожен автор. Зацікавити малих непосидьків книгою зараз, ой, як не просто. А вони читають, читають із захоплення про Яву та Павлушу, про Близнят-козенят, про Кузю, Зюзю та їхнє пошукове бюро і ще багато інших цікавих книжечок, якими ми завдячуємо цьому талановитому автору. І це дуже добре, що вони є, адже саме з них дітки розуміють, як треба товаришувати, любити, берегти природу та шанувати старших, бути добрими. Ці книги виховують наступні покоління.

Помер Всеволод Зіновійович Нестайко — письменник з величезним серцем, який розумів тендітну дитячу душу — 16 серпня 2014 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі.