Яке може бути життя, коли ти вже декілька років поспіль проживаєш в санаторії, надіючись хоч на рік продовжити своє існування? І чи потрібні тобі ці безмістовні години, без пригод та емоцій? Про це розповідає Еріх Марія Ремарк у своїй книзі “Життя у борг”.
Починається все з того, що одного хворого Хольфмана навідує його старий знайомий Клерфе. Смертельно хвора Ліліан, яка також проживає у горах, у цьому санаторії, закохується у незнайомця, котрий справді живе. Адже він гонщик, його пристрасть — швидкість, йому важлива кожна секунда та він вміє “відриватись на повну.” Мабуть, саме через це Ліліан так привабив Клерфе і вона покинула всі аналізи, лікарів, усе що нагадувало їй про хворобу та поїхала, як найдалі, щоб ЖИТИ.
Головна героїня показує, які можуть бути важливі секунди. Проте, сама це дізналась, лише коли до неї тихенько постукала смерть. Дівчина дивувалась людям, котрі зовсім не цінують те, що їм дав Бог- здоров`я те.В дорозі Клерфе та чоловік з дорогим автомобілем вирішили влаштувати невеличкі перегони. Незнайомий так прагнув перемогти, що потрапив у аварію. На щастя, він залишився живим. Проте йому це було не важливо, адже дорога машина була розбита. Замість того, щоб радіти диву він плакав навколішки та проклинав життя, через купу металу. Ліліан та Клерфе були у різних містах та подіях, але все більше переконувались у тому, як знецінилось життя.
Як завжди, Еріх Марія Ремарк змушує нас задуматись, над тими людьми, котрі поступово втрачають все. Він це показував у простих солдатах, танцівницях, а найчастіше у хворих жінках. Хто зна, можливо, сам Ремарк був безтямно закоханий у якусь хвору дівчину, але це , на жаль, не відомо. Проте твір “Життя у борг” зовсім інший. Тут письменник показує хворих, з іншої, так би мовити, “темної” сторони. Але й таким чином їх можна зрозуміти, адже вони не знають, скільки їм залишилось існувати. Можливо, автор хотів пояснити латинський вислів “Carpe diem”, що означає “насолоджуйся моментом”. Ця книга присвячена життю. Вона вчить хворих, що робити коли лікар сказав “ми зробили все що могли, а далі як дасть Бог”,а також показує, що потрібно жити, а не існувати.