Неймовірне коротеньке оповідання Остапа Вишні про ловлю коропа – однієї з найбільших мирних риб наших водойм. А в широкому розумінні – про красу риболовлі загалом. Прочитавши вже перші рядки, опиняєшся біля мальовничого ставка серед мішаного лісу. Адже так поетично, так майстерно описаний той райський куточок, що несила втриматись в реальності.

Автор, будучи й сам рибалкою, дуже точно передав почуття свого побратима в різних ситуаціях, ще й притрусивши це якісним гумором.

Думаю, що кожного дане оповідання не залишить байдужим, а для рибалок, як і для мене, цей твір стане одним з найулюбленіших. Шкода тільки, що він маленький, а так, для затятого рибалки, він би став засобом безболісного перезимування, допоміг би дочекатись і своєї щасливої години. Взагалі-то, саме зима й проклала для мене снігом стежку до цього твору. Хоч бери й зразу після прочитання повертайся до: «Чудесний лiс. Мiшаний...».