Власник (Сага про Форсайтів)

Майже сподобалося, не вистачило книзі дечого.  Під Форсайтами тут маються на увазі не стільки сімейство, скільки прошарок суспільства, для якого гроші - це релігія, а купівлі / продажі - замість молитви. Каста власників, бажаючих володіти не тільки речами, але й людьми. За аналогією з Теккереем, що називає ярмарком марнославства суспільство, де пріоритетом є успіх за будь-яку ціну, Голсуорсі таке суспільство називає форсайтською біржею.
Сюжет мені сподобався як схема, не простий, але дуже затягнуто написано. Не вистачило промальовування персонажів, вони - ніби збірні образи різних типів людей. Не сподобалася манера оповіді, дуже вже вона ... жіночна: всі ці притягнуті за вуха читання пережитого в житті по блиску в очах і виразу облич,  підслуховування  - дуже незвично читати у автора - чоловіка. З усіх персонажів мені симпатичний старий Джоліон, на відміну за інших персонажів його легше уявити людиною справжньою, зі своїми помилками і гордістю, він найбільш гнучкий, здатний до переосмислення вчинків. Втім, може він здатний переосмислювати, бо старий і навчений.
Ситуація між архітектором і Сомсом дуже нагадала сьогоднішній день, коли замовник хоче найкраще, але  безкоштовно, а дізнавшись, що це коштує грошей - обурюється.