Багаті теж плачуть, токсичні подружки та гламурні скелети

У центрі сюжету - ідеальна, до нудоти правильна лікарка з вищого світу Кейт, чию матір жорстоко вбивають. Поліція відверто розводить руками, чоловік поводиться як максимально мутний тип, а на горизонті раптово малюється колишня найкраща подруга Блер - авторка детективів із гострим язиком, любов'ю до алкоголю і купою власних тарганів. І поки копи жують соплі, Блер бере ініціативу у свої руки, паралельно витягуючи на світ божий тонни брудної білизни еліти Балтимора. Кейт тим часом починає отримувати моторошні анонімки. Звучить як непоганий сетап, еге ж?

Що сестри Константін (бо Лів Константін - це псевдонім двох сестер) вміють робити блискуче - так це продавати нам задоволення від споглядання того, як страждають багатії. Це класичний ефект «Великої маленької брехні». Книга тримає увагу не так детективною лінією, як оцим копирсанням у токсичних стосунках вищого світу, де всі один одному посміхаються, а за спиною готові перегризти горлянку. Контраст між холодною, скутою правилами Кейт та пробивною, прямолінійною Блер створює непогану динаміку, яка тягне на собі всю першу половину тексту.

А тепер знімаємо фільтри і дивимося на ті самі речі, які захоплені рецензенти вперто ігнорують:
Кейт - нібито успішна лікарка з високим IQ, але щойно починається трилер, її мозок просто вимикається. Вона отримує реальні погрози життю, але замість того, щоб бити на сполох і наймати охорону, вона продовжує робити максимально дурні вчинки і нікому нічого не каже. Це бісить неймовірно, бо ти не співчуваєш героїні, а хочеш дати їй ляпаса.
Авторки настільки старалися зробити підозрілим кожного, що перегнули палицю. Чоловік Кейт - це просто ходяче кліше аб'юзера-маніпулятора. Інші другорядні персонажі теж виглядають не як живі люди, а як функції: «ось цей тут для того, щоб ми на нього подумали у 12-му розділі».
Десь на середині книги детективна інтрига відходить на другий план, поступаючись місцем нескінченним з'ясуванням стосунків, спогадам про студентські роки та мелодрамі. Це скоріше сімейна драма з елементами криміналу, ніж повноцінний саспенс. Фінальний твіст можна вгадати ще до екватора, якщо ви хоч трохи надивлені в цьому жанрі. 

Тому, для мене це ще один роман виключно в дорогу, читати і не думати.