You are here
Безсумнівно це шедевр, це еталон, це вершина.
"Щиголь" - третій роман геніальної американської письменниці Донни Тартт, над яким вона працювала довгих 10 років.
Роман, що став лауреатом багатьох нагород і у 2014 році був відзначений Пулітцерівською премією.
Роман, права на екранізацію якого викупив відомий конценр Warner Bros.
Історія про підлітка Тео, життя якого кардинально змінив звичайнісінький, як на початку здавалось, похід у музей.
Того дня хлопець втратив матір, став випадковим свідком болісної смерті старого антикварника і зляканим злодієм, що вкрав шедевр світового мистецтва.
Волею долі це дивне знайомство вказало йому шлях, адже, залишившись сиротою хлопець не знав, де шукати омріяний спокій.
Він жив у багатій сім'ї однокласника, а потім у людному Вегасі з батьком-наркоманом і його черговою пасією, але всюди почувався одиноким.
Роками, переховуючи картину, він був одержимий нею і навіть не підозрював, до чого це може призвести.
Хвилююча, складна, щемлива і яскрава історія. Завдяки майстерності Донни Тарт відірватися від неї неможливо.
Півтори тисячі сторінок тануть, наче сніг на сонці.
Вважається, що за правилами письменнику треба перед написанням твору, скласти детальні картки-описи героїв.
Я вважаю, що Донна Тарт не просто склала описи, вона пережила життя кожного з них - от настільки всі вони живі, самодостатні і яскраві.
Щодо основної ідеї твору, то на мою думку, варіантів декілька і кожен має обрати свій.
Може це буде про випадковість та долю, а може про силу мистецтва, а може про відповідальність.
Читайте і вирішуйте!