«Бірґітти»

Третя частина - «Свідок вогню» - це дуже сильний і емоційно важкий текст. Це історія, яка дуже сильно грає на нервах, додаючи до класичного поліцейського розслідування тонку, майже непомітну нотку містики чи то швидше масового психозу.

Сюжет розгортається навколо інтернату «Бірґітти» - спеціалізованого закритого закладу для дівчат-підлітків із важкою поведінкою та зруйнованою психікою. Однієї ночі там стається подвійне вбивство. В ізоляторі знаходять жорстоко вбиту вихованку, її руки покладені на очі так, ніби вона ховає обличчя від якогось жаху, а в іншій кімнаті - пошматоване тіло нічної доглядальниці.
Головною і єдиною підозрюваною стає інша дівчинка, Вікі Беннет, яка тікає з інтернату тієї ж ночі. Тікаючи, вона викрадає випадкову машину, навіть не підозрюючи, що на задньому сидінні спить чотирирічний хлопчик.
Йона Лінна на цей момент перебуває під службовим розслідуванням (наслідки його зухвалих дій у попередній книзі). Йому категорично заборонено вести справу, він присутній лише як «спостерігач». Але коли поліція робить очевидні помилки, ганяючись за дівчинкою-втікачкою, Йона все не може це ігнорувати. 
Щодо містики, то у нас з'являється ще один елемент: Флора Гансен. Вона - медіум-шарлатанка, яка заробляє на життя тим, що «спілкується з духами» для довірливих вдів. Але раптом вона починає телефонувати в поліцію і стверджувати, що дух убитої дівчинки показав їй справжнього вбивцю.

Коли щодня працюєш з підлітками, розумієш психологію молоді і бачиш, як формуються соціальні зв'язки в колективах, ця книга читається особливо гостро. Кеплер блискуче і безжально показує зворотний бік соціальної опіки. Закритий інтернат перетворюється на справжній «повелитель мух» у снігах. Автори досліджують, що відбувається з дітьми, яких суспільство визнало «бракованими» і просто замкнуло подалі від чужих очей, та як ця ізоляція породжує нове насилля.
Лінія ж  шарлатанки Флори - це просто розкішний юридичний та психологічний казус. Поліція знає, що вона шахрайка. Вона сама знає, що вона шахрайка. Але що робити системі правосуддя, якщо людина з нульовою довірою раптом справді стала свідком чогось реального? Як долучити до справи покази, які офіційно базуються на «видіннях привидів»? Йона Лінна змушений балансувати між жорсткими нормами закону і відчайдушним пошуком істини в словах міської божевільної.

«Свідок вогню» - це дуже клаустрофобний, темний трилер, де снігова буря відрізає героїв від зовнішнього світу, а демони минулого вириваються назовні. Це геніальний мікс класичного детективу «в зачиненій кімнаті» (бо інтернат охороняється), соціальної драми про підліткову злочинність та напруженої гонитви.