Четвертий чоловік

Оповідання «Четвертий чоловік» входить також до цієї збірки. Скажу чесно: не до кінця його зрозуміла, бо містичного трохи більше від реального. Чимось мені нагадало історію про Біллі Міллігана та «Пʼяту Саллі» Деніела Кіза. Отож, йдеться про людину, що мала роздвоєння особистості, а якщо бути точнішим - розчетверіння (чи як краще сказати, коли особистостей аж чотири?). Крісті використовує цікавий прийом обрамлення: троє чоловіків випадково опинилися в одному вагоні, причому всі вони знайомі. Це канонік, лікар та адвокат. Разом із ними сидить четвертий чоловік. Але то незнайомець. Отож ці троє ведуть розмови про те та про інше по дорозі до Ньюкасла, раптом розмова заходить за душу і духів, і чоловіки згадали про справу Фелісії Бо - власне тої дівчини, що мала чотири особистості й стала найвідомішою особистістю у Франції. Дівчину, смерть якої викликала великий резонанс і досі залишає більше запитань, ніж відповідей. Лікар розповідає історію життя дівчини. На перший погляд, оповідь є банальною, бо йдеться про бідну сільську дівчинку з багатодітної родини та про її непросту ситуацію в сімʼї. Часто такі родини називають неблагополучними. Всі із інтересом це слухають, однак четвертий чоловік не погоджується із викладеним і подає свою версію. Хто ж цей четвертий чоловік і звідки йому відомо про Фелісію Бо? Як він пояснить її загибель і кого обвинуватить у цьому? І чи дійсно йдеться про психічну хворобу, а не про надзвичайно добру гру акторки? А якщо це гра, то якою є мета подібного шоу?  Хто ж убив Фелісію Бо? Звучить, як у «Твін-Пікс». Та й саме оповідання проймає так, що стає трохи не по собі. Особисто я його декілька разів перечитала, й щоразу ставало не по собі.