«Чи не той то хміль» — історична народна пісня, записана в середині XIX сторіччя на Галичині.

Історичні дані періоду, про який йдеться в творі

Визвольна війна українського народу на чолі з Богданом Хмельницьким тривала в період з 1648 по 1654 роки. Тоді українському народові вдалося отримати неодноразові блискучі перемоги над поляками.

Найбільш відомі переможні битви відбулися біля Жовтих Вод, Корсуня та Пилявців (нині це Хмельницька область). Гетьман М. Потоцький — командир польсько-шляхетської армії був взятий козаками в полон разом зі своїм помічником М. Калиновським. Пани в жахливому переляку покидали територію України (не тільки поляки, а й українські, які нічим не краще ставилися до своїх кріпаків, ніж чужоземці). Борючись із гнобителями, герої-повстанці продемонстрували масу героїчних вчинків, стоячи за волю своєї Батьківщини.

Все, що відбувалося, увійшло до цілої низки дум з піснями. У них висвітлюється всенародна боротьба із соціальним та національним гнітом. Народні герої, битви з ворогом оспівуються, возвеличується мужність, спритність, мудрість українських козаків та їх ватагів.

Навесні 1648-го року під Жовтими Водами українським військам, які очолював Богдан Хмельницький, вдалося отримати дебютну вагому перемогу за період Визвольної війни. Саме ця подія оспівана у пісні «Чи не той то хміль».

Урочище Жовті Води в творі називають Золотим Бродом, Золотою Водою.

Жанр — історична пісня.

Рід літератури — ліро-епос.

Дата створення — орієнтовно 1649 рік.

Тема пісні «Чи не той то хміль» — возвеличення хоробрості, героїчних вчинків, вигадливості Богдана Хмельницького — величного гетьмана — його непереборне бажання вибороти свободу й щасливе майбутнє українському народові в протистоянні із загарбниками-ляхами.

Ідея — прославляння Б. Хмельницького — народного керманича, обдарованого полководця, розумного державника.

Основна думка — всенародна шана та повага до своїх героїв відображається в народній творчості.

Композиційна будова:

експозиція — Богдан Хмельницький порівнюється з хмелем — рослиною — розповідається про нього.

зав’язка — гетьмана попереджують, аби він перед боєм з поляками не пив Золоту Воду.

кульмінація — ворога поборено.

розв’язка — ляхи тікають.

У пісні використані такі художні засоби: метафора, епітет, гіпербола, повтор, риторичне питання, паралелізм.
Героями (персонажами) пісні є хміль (Б. Хмельницький) та його вороги ляхи — польсько-шляхетське військо.

Богдан Хмельницький: образ хмелю

Гетьман Богдан Хмельницький змальований відважним бійцем, мудрим керівником, який завжди користувався не тільки силою свого війська, а й вигадував неабиякі стратегії, що допомагали здобувати перемоги. Його підтримувала величезна кількість народу.

На задньому плані в творі показані поляки. Їх зображено зневажливо-сатирично.

Вже з перших рядків, завдяки діалогічному мовленню ясно, ким є хміль і який Богдан Хмельницький.

Заперечний паралелізм сприяє чіткому уявленню про образ гетьмана. Ватаг козаків — молодий, з потужною силою, що тільки росте. Кожне слово історичної пісні насичене захопленням: Хмельницький відправляє поляків один за одним на той світ.

В пісні образ гетьмана ідеалізований, бо для народу він — їхній оборонець та визволитель від катів та поневолювачів. Сила та відвага ватажка перебільшена,приміром, йому не страшна військова ворожа сила в 40 тисяч. Його впевненість тримається на двох стовпах: своє козацьке військо та підтримка татарської орди.

Наприкінці пісні зображена ганебна втеча польсько-шляхетських солдатів, їхня кончина. Народ помстився тим, хто його жорстоко кривдив!