Данило Галицький

1245 рік… Татарський Хан Батий, онук славнозвісного Чингізхана з великим успіхом завойовує землі Київської Русі. Всі знають про його непереможність і безпощадність. Там, де проходить Золота Орда не залишається ні билинки, ні травинки, ніби сарана всю зелень пожерла. Вони спалюють все на своєму шляху, вбивають невинних, катують, гвалтують. Адже Батий не знає, що таке співчуття, жаль, розуміння. Він вважає себе Богом Всесвіту, тому все і вся повинні підкоритися йому. І немає тому ради…

Та не такий простий князь Галичини і Волині- Данило Галицький, знайде управу на підступного ворога… Він пройде через вогонь і воду, зазнає зради своєї дружини, зради боярів, але це не вибʼє землю з-під його ніг. Він вистоїть, щоб оборонити право свого народу на незалежність. Завдяки його зусиллям і старанням закладуться основи чарівного міста Лева - Львів.

Я дуже люблю історичні книги, засновані на реальних подіях, але й із задоволенням читаю і художньо-історичні книги. Саме так є книга про князя Данила - мудрого державника, хороброго воїна та далекоглядного політика.

Твір читається легко, завдяки яскравим описам, динамічним сценам та відчуттю живої історії.

Саме однією з найбільших переваг повісті є детальність описів: битв, дипломатичних місій, внутрішнього життя князівства, побуту воїнів і простого люду.

Під час читання іноді серце хололо від опису подробиць битв, страти за зраду, катувань. Настільки все деталізовано і реалістично.

Дуже мене вразила відданість дружинників князя, які ціною власного життя готові врятувати цілий народ. Оце я розумію мужність, відважність.

Дуже засмутила мене зрада дружини Анни. Князь усією душею кохав її, сумував у походах, відмовився від татарських наложниць, дружина була його зіркою. Але вона не виправдала надій і поплатилася за свій гріх…

Що ж до найближчого оточення князя, то взагалі немає їм виправдання. Які ж тільки підступні бояри. Заради наживи, отримання статків  пішли проти Данила, проти народу.

Книга мені сподобалась. Стиль  викладу - цікавий  і доступний.