День повернення додому

Цей цикл історій — мов листи з іншого боку завіси, де чудернацьке не лякає, а пояснює. Тут немає боротьби добра зі злом. Немає фінального страху. Лише тонке, майже невидиме відчуття, що світ — глибший і ніжніший, ніж здається. Усі тексти збірки — «Дядько Ейнар», «Мандрівниця», «Квітневе чаклунство», «Хлопець-невидимець» тощо — ніби сполучені судини одного світу, де фантастичне не конфліктує з реальністю, а проростає в ній, як трава крізь тріщини тротуару. Магія тут — не трюк і не засіб втечі. Вона — спосіб буття. Жінка, яка відчуває всі смерті світу. Підліток, що приховує свою невидимість, ніби прищ. Старі істоти, що ховаються на горищах і в сараях, повільно зникаючи в чужому, неповороткому часі. Бредбері показує, що зникнення — це не завжди поразка, а дивність — не завжди вада. Стиль у цій збірці насичений нюансами. Ці тексти — не про сюжет. Вони про атмосферу. Про дотик до чогось, що ледь не зникло. «День повернення додому» — збірка історій для тих, хто пам’ятає, як це — відчувати себе чужим, і шукає спосіб залишитися собою.