Дивний випадок сера Артура Кармайкла

Чергове оповідання, яке тримає в драйві до останньої сторінки, я б навіть сказала - до останнього слова. Круто! Для тих, хто обожнює містику та вірить у спіритичні сеанси. Отож, психолог Едвард Карстерс отримує телеграму від свого друга доктора Сеттла. Син покійного Вільяма Кармайкла з Волдена, 23-річний Артур, життєрадісний хлопець, який збирається одружитися з дівчиною Філліс, раптом демонструє неадекватну поведінку. Увечері лягав спати здоровим і адекватним, а на ранок прокинувся асоціальним дикуном. Він, наче кіт, сидить клубочком на підвіконні та пʼє лише молоко. Ні з ким не розмовляє і поводиться дивно. Коли ж всі збираються разом, то він сидить біля ніг своєї мачухи - леді явно з азіатським корінням, вдови Кармайкл. На перший погляд, схоже на психічний розлад, однак є одне «але», яке дивує Карстерса: він бачить і постійно чує крик кота. У той же час леді Кармайкл зауважує, що ніякого кота в домі немає. Перші сторінки оповідання сповнені містичного непорозуміння: доктор бачить кота, а всі інші - ні, котячий крик не дає спати вночі, врешті, крісло леді Кармайкл вночі стає подряпаним, нібито кішка це зробила. На додачу до цього - зізнання вдови в тому, що в неї був сірий кіт, якого вона тиждень тому усипила; стрибок Артура на мишу, нібито він є кішкою та напад когось на леді Кармайкл уночі - її знайшли в калюжі крові, а вигляд її тіла був таким, нібито на неї кинувся кіт. І сон, який побачив Карстерс: про бібліотеку. В реальному житті бібліотека в домі виявилася такою ж, як у сні, а на місці, вказаному котом, порожнє місце, - там стояла якась книга, яку хтось забрав. Про що та книга? І чому її забрали? Тож найцікавіше попереду. Хто напав на леді Кармайкл і чому вона не хоче співпрацювати із лікарями? Чому Артур поводиться дивно і чи це назавжди? І що це за сірий кіт, привид якого турбує всіх мешканців будинку?