Книга розкриває перед нами сюжет однієї жіночої долі, дуже непростої, непередбачуваної, сповненої таємниць, і з неймовірними поворотами. Але в кінці на героїню обовʼязково чекає винагорода - ніжне, лагідне, спокійне кохання.

Дуже вразила мене розповідь авторки про скрипку «червону панну», яка є лейтмотивом усього роману. Вона, ніби жива людина сповідується перед  нами, адже стала свідком історії багатьох поколінь, переходила з рук в руки, щоб все таки повернутися до рідної людини…

Саме сповідь скрипки збурювала в мені емоції. Вона була, наче закохана дівчина… Настільки авторка наділила її людськими рисами, почуттями: вона могла вловлювати коливання людської психіки та настрою, її душа співала і вібрувала в рідних руках, сумувала і плакала, коли потрапляла до чужих рук. Вона відчувала талант того, хто з любовʼю тримав її в руках.

Дуже гарна історія, раджу усім до читання!