Розділ 15
Через вчинок Гаррі, Герміони та Невіла (який теж був спільником) з їхнього гуртожитку зняли цілих 150 балів.
Врешті про це всі дізналися. Ґрифіндорці ненавиділи дурнуватих першокласників за їхній вчинок, чи, вірніше, за його наслідки.

За сім днів мають розпочатися екзамени. Друзі старанно до них готуються, намагаючись не зважати на зневагу та ігнорування від своїх товаришів-ґрифіндорців.

Одного дня Гаррі випадково підслухав розмову Снейпа з Квірелом. Лихий вчитель таки домігся свого і Квірел зніме своє заклинання. Діти спершу подумали, що мають все повідомити директорові, але вирішили, що він, все рівно, їм не повірить.

Крім цього, їх мали ще покарати за недавній вчинок. Об 11 годині вечора Герміона, Гаррі та Невіл були відправлені в Заборонений ліс. Їх супроводжували озброєний Геґрід та Іклань.

У лісі хтось поранив єдинорога. Вони мали його відшукати за кривавими слідами. На пошуки вони вирушили групами. Раптом у лісі вони зустріли кентаврів: Ронана та Бейна. Вони не йшли на контакт. Зауважили тільки про яскравість Марсу.

Із Гаррі йшли Мелфой та Іклань. Вони знайшли мертвого єдинорога, з рани якого хтось, одягнений в каптур, пив, як тварина, кров. Мелфой з Ікланем втекли, а Гаррі не зміг ворухнутися від жаху. Постать помчала в його напрямку, і він відчув неймовірно сильний біль у голові. Його шрам на чолі, здавалося, палав у вогні. Раптом через Гаррі перестрибнув кентавр і помчав на кровопивцю. Біль звалив Гаррі з ніг. Коли він прийшов до тями, поруч біля нього був тільки людино-кінь. Це був Фіренце. Він побачив, як погано почувається Гаррі й посадив його собі на спину. Коли вони зустріли Ронана з Бейном, ті почали картати його за те, що він уподібнив себе до коня, на що той відповів, що везе сина Поттера і йому варто йти звідси чимшвидше. Йому заперечили, мовляв, долею вже все вирішено і не варто нічого змінювати. Фіренце розсердився, глянувши в сторону трупа єдинорога, мовив, що готовий об’єднатися навіть із людьми, аби вирятувати ліс від тої нечисті, що в ньому засіла.

Коли вони помчали далі, Фіренце розказав Гаррі, що кров єдинорога може врятувати життя, проте ціна за неї буде жахливою.

Після смерті такої чистої істоти на вбивцю чекає прокляття, яке буде з ним решту життя. Єдиний спосіб його позбутися — випити еліксир вічного життя, який дає філософський камінь.

Після повернення в кімнату, Гаррі знайшов під ковдрою плащ-невидимку.

Розділ 16
Почалися іспити. В Гаррі й зараз боліло в чолі. Часто бачив кошмари. Заключним був екзамен з історії магії. Ще тиждень діти відпочивали, а потім їм мали повідомити оцінки.

Від Геґріда вони дізнаються, що, граючи в карти, із чоловіком в каптурі, який програв йому яйце дракона, він добряче випив та розпатякав, як можна приборкати триголового пса — просто заграти йому, і він відразу порине в сон.

Друзям стало ясно, що чужинець — або Снейп, або сам Волдеморт. Повернувшись в школу, вони поговорили з проф. Макґонеґел. Та повідомила, що директор в терміновій справі поїхав у Лондон. Гаррі взявся розказувати про все, що їм відомо щодо небезпеки викрадення філософського каменю, але та відповіла, що його сховано та захищено більш ніж надійно, тож навіть не дала договорити.

Вони зустріли Снейпа, коли виходили від професорки. Той мовив, що Гаррі скоро буде вигнаний зі школи.
Гаррі дав Герміоні завдання подивитися, куди він йде. Аби це не викликало підозр, дівчинка робила вигляд, що хоче знайти професора Флитвіка. Гаррі та Рон помчали на четвертий поверх у заборонений коридор. Та їх було впіймано професоркою Макґонеґел. Жінка прогнала друзів. Герміона теж не впоралася із завданням, бо була помічена Снейпом.

Гаррі прийняв рішення пробратися до філософського каменю, аби він не дістався Волдемортові через Снейпа, оскільки хлопчик розумів, що той може взагалі знищити школу. Рон з Герміоною підтримали друга й повідомили йому, що не облишать його самого в цій складній ситуації. Тільки Невіл був проти цієї небезпечної затії й хотів умовити друзів облишити свій задум. Але його не послухали і, аби не заважав, зачаклували так, що він став абсолютно недвижимим.

Гаррі озброївся дерев’яною дудкою, яку на Різдво отримав від Гегріда, а також прихопив із собою плащ-невидимку. Діти приспали пса й пірнули до люку, який той мав охороняти. Спершу за дверима вони зустрілися із живою рослиною, що своїми пагонами-щупальцями хотіла зв’язати їхні кінцівки, та Герміона за допомогою чарівної палички відігнала її світлом. В наступній кімнаті були яскраві пташки, які й мали стати відмичками до наступного виходу-входу. За іншими дверима була кімната, що нагадувала шахматну дошку, фігури на якій були живими. Діти мусили самі стати шахами, аби виграти гру, тільки після цього вони змогли вийти в наступні двері. Вони отримали перемогу, але не без втрат: королева-суперниця нанесла Ронові удар, з допомогою своєї кам’яної руки. І він втратив свідомість. Як не прикро було Гаррі та Герміоні, але вони поки що мусили лишити там свого друга і рушити далі.

Герміоні стало зрозуміло, що вони пройшли пастки, які створили своїми заклинаннями Спраут, Флитвік, Макґонеґел. А попереду лишилися справи рук Квірела зі Снейпом.

За наступними дверями відчувався страшенний сморід, і не дарма, бо за ними був троль, щоправда він лежав долілиць. Ще за одними дверима діти побачили стіл, а на ньому знаходилися в рядочок неоднакові за формою пляшки. Це була остання перешкода, яку створив Снейп. Гаррі з Герміоною втрапили до вогненної пастки. На папері була написана загадка на логіку. За відгадкою вони мали здогадатися, що потрібно випити, аби вціліти. Дівчинка втямила, що рідина із найменшої пляшки допоможе пройти чорним полум’ям. Подолати вогонь пурпурового кольору допоможе заокруглена пляшка, розташована справа. Гаррі звелів подрузі проковтнути це зілля й вертатися назад, на допомогу Ронові. Також він сказав, що вони мають з кімнати із пташками взяти мітли і на них вибратися зворотнім шляхом, щоб надіслати із Гедвіґою (совою) листа Дамблдору. Герміона ковтнула рідину із потрібної пляшки й помчала назад через полум’я.

Гаррі теж ковтнув зілля й попрямував в останню кімнату. На нього чекали. Та там він побачив не Снейпа і не Волдеморта.

Розділ 17
Там Гаррі побачив Квірела. Він був інакшим, ніж зазвичай, не розгубленим, і не невпевненим. Навпаки — холодним, різким та рішучим. Квірел розповів йому, що прагнув убити його під час першого матчу, та йому завадила Герміона, яка так поспішала до Снейпа, що заділа його, і він впав додолу. А Снейп, виявилося, рятував Гаррі, бурмочучи захисне заклинання. Саме через це Снейп хотів бути суддею на наступному поєдинку, аби знову взяти його під захист.

Квірел клацнув з допомогою пальців і мотузки, що взялася ніби нізвідки, почала обплітатися навкруг Гаррі. Квірел розповів, що троль на Хеллоуін був його рук справою. Снейп ще на той момент мав підозри щодо нього, тож помчав до забороненого коридору, аби стати на заваді його лихим планам.

Гаррі побачив, що за Квірелом знаходиться вже знайоме йому дзеркало бажань — Яцрес. Квірел сказав, що за його допомогою він отримає такий бажаний камінь. Гаррі намагався чим довше говорити із суперником, аби потягти час. Квірел зізнався, що Снейпові хотілося щось довідатися на території забороненого лісу, а підтримкою Квірела є сам Волдеморт. Снейп, дійсно, недолюблює Гаррі, бо навчався разом із його татом і в них склалася якась непроста ситуація, проте він ніяк не бажав хлопцеві смерті.

Квірелові не вдавалося здогадатися, як використати дзеркало для того, щоб взяти філософський камінь. Гаррі ж зрозумів, що тільки-но йому вдасться заглянути до дзеркала, як він побачить місцезнаходження каменю, оскільки наразі це є найбільшим його бажанням.

Квірел звернувся по допомогу до Волтеморта, а той відказав, що йому допоможе Гаррі. Після цього хлопчика було звільнено і йому наказали подивитися в дзеркало.

Перед ним у дзеркалі стояло його відображення, що підмигнуло йому і зі свого одягу витягло камінь криваво-червоного кольору. Як тільки відображення вкинуло його в кишеню, Гаррі відчув як поважчала його власна.
Квірелові ж хлопець сказав, що у дзеркалі він дивився, як директор вітає його зі здобуттям кубку гуртожитків. Волдеморт звинуватив хлопця у брехні. Він говорив, але не було зрозуміло, звідки йде звук. Потім Волдеморт звелів Квірелові дати йому самому порозмовляти з Гаррі. Хлопець відчував неймовірний жах, як тільки побачив, що Квірел розмотує свій величезний тюрбан, що весь час носить на голові, а під ним на місці потилиці є… ще одне лице! Воно було надзвичайно блідим, з червоними злими очицями та дірками замісто носа. Це було лице Волдеморта. Він розповів, що отримує форму лиш тоді, як може потрапити до чийогось тіла, та кров єдинорога живить його. Він звелів хлопцеві, щоб той віддав йому камінь.

Волдеморт ще розповів, що від його рук померли батьки Гаррі. Далі він наказував Квірелові вбити Гаррі, але щойно той його торкався, як його кінцівки вкривалися пухирями, нещадно боліли та обливалися кров’ю. Хоча шрам хлопця теж приносив йому нестерпні муки. Він зрозумів, що не має здаватися і пішов у наступ — вхопивши Квірелову руку, щосили намагався не відпускати її, не зважаючи на власний жахливий біль. Та він не міг витримати це довго, і його свідомість почала огортати пітьма.

Гаррі прийшов до тями в лікарняному ліжку школи. Біля нього він побачив Дамблдора. Той розповів йому, що встиг врятувати і його, і камінь. Останній, до слова, вже перестав існувати, його знищили. Квірел мертвий. Волдеморт може знову поселитися в чиємусь тілі. Гаррі поцікавився, з яких причин Волдеморт прагнув його смерті ще, коли він був немовлям. Та директор так і не відповів. Любов батьків не дозволила Квірелові убити хлопця. Це сила цього великого почуття обпікала його кінцівки.

Ще Гаррі стало відомо, що його батько свого часу став рятівником Снейпа, якого все життя мучить такий «борг».

А ще камінь отримав саме Гаррі, бо він хотів саме знайти його, а не використати у власних цілях.

Коли друзі прийшли провідати хворого, їм було про що поговорити. Гаррі розповів про закінчення пригоди за дверима люка, а ще про те, що плащ-невидимку під ковдру йому приніс Дамблдор, який знав практично про все, що з ними коїлося. На Рона була покладена можливість повідомити Гаррі, що кубок гуртожитків отримали слизеринці, а остання гра з квідичу минула без його участі.

Провідати Гаррі в лікарню прийшов і велетень Геґрід. Він був переконаний у великій долі власної вини в усьому, що сталося із хлопцем. Та той його заспокоїв. Ще велет приніс йому магічний фотоальбом його батьків. На кожному фото вони всміхалися, як живі і навіть могли помахати йому.

У вечірній час відбувалася святкова вечеря на честь успішного завершення навчального року. Гаррі сидів поміж друзями, а всі решта весь час поглядали на нього й шепотілися.

Дамблдор увійшов до зали й повідомив, що, хоч поки що за балами лідирують слизеринці, та це не кінець. Він зауважив, що дає Ронові півсотні балів за гру із живими шахами, Герміоні таку ж кількість за холоднокровність в логіці під час складних обставин, а Гаррі він дав цілих шістдесят балів за витримку вкупі з відвагою. Наразі рахунок ґрифіндорців зі слизеринцями зрівнявся. Тоді Дамблдор додав, що інколи не менш хороброю є людина, яка здатна протистояти опору друзів, і з цими словами він дав Невілові десять балів. Ґрифіндорці були у захваті! Гаррі зрозумів, що це була найкраща мить в його житті!

Настали канікули. Гаррі поїхав до тітки з дядьком, хоча його запрошували до себе брати Візлі. Він відповів, що його з Дадлі літо буде веселим, адже його родичам не відомо, що чаклувати вдома не дозволено.