"Млин на Флоссі" вважається одним із найпопулярніших романів Джордж Еліот, талановитої англійської письменниці другої половини XIX століття, завдяки якому вона й увійшла в історію світової літератури. В романі із великою майстерністю описуються будні глухої англійської провінції, цікаво подана застійна атмосфера суспільства заможних міщан, у якій занепадає все живе, природнє й людяне.

І попри те, що сільське життя змальоване монотонно, Дж. Еліот створила цікаві образи представників різних пластів суспільства та майстерно розкрила складну психологію персонажів.

Загадкову ліричність роману надає пейзаж, вміло використаний письменницею для створення настрою героїв. Особливо варто відзначити образ ріки Флосс, неподалік якої розгортається вся дія роману. Також річка у романі має символічний сенс - вона втілює силу, непідвладну волі людини, стихійну силу, проти якої неможливо боротися. Але випадково авторка неодноразово у своєму тексті повторює, що "вода є вода", підкреслюючи цим приреченість і марність будь-яких прагнень людини.

Відзначу, що Джордж Еліот вдалося представити здавалося найпрозаїчніші речі досить цікаво, - вона пише напрочуд жваво і просто, її стиль захопливий, не перевантажений риторикою. Великої виразності Дж.Еліот досягає постійними змінами тону оповіді. Гарно та м'яко подано гумор, особливо на початку роману, коли авторка відображає спокійне життя своїх героїв. Гумором пронизана оповідь про дитинство головних героїв Меггі та Тома - це допомагає створити живі образи дітей. Гумор допомагає розкрити образи й інших персонажів, - авторка м'яко іронізує над невіглаством мельника, іноді підкреслює про очевидну тупість пані Туллівер.Тон роману поступово змінюється. Гумор зникає, коли Джордж Еліот оповідає про трагічні події в сім'ї Туллівер.

Хоча й в романі "Млин на Флоссі" й не порушено таких великих і важливих тем, як от у творчості письменників тієї доби - Ч. Діккенса, В.Теккерея, Ш.Бронте, але майстерність письменниці - у розкритті психології людини, тому зберігає цікавість і в наші дні.