У повісті "Вогник далеко в степу" Григір Тютюнник художньо відтворив важку сторінку свого життя, це оповідь про тяжкі повоєнні роки дитинства письменника, тому й описав усе він про життя своїх однолітків з великою теплотою та любов'ю.

Велику симпатію викликає образ головного героя - Павла - доброго, чуйного і працьовитого хлопця. Мені навіть видається, що письменник таким чином оповів про свою юнність.

Видно, як якою скупою на радість та свята була для дітей післявоєнна дійсність. Та попри все вни вміли радіти, жити цікаво та весело, цінувати проявлену до них ласку, щирість та співчутливість. Це вже як людська закономірність, а весною 2022 року ми в цьому й самі переконалися - в годину тяжкого випробування люди стають більш добрими, справедливими, чуйними. От і з-поміж усіх чеснот, помітно, як Григір Тютюнник особливо цінував саме доброту